Десятки тисяч людей вийшли на вулиці Гонконгу, вимагаючи від китайської влади не втручатися у їхнє волевиявлення. Мешканці колишньої британської колонії не звикли до авторитарного правління, тож план китайського уряду фільтрувати кандидатів на гонконгівських виборах 2017 року викликав шквал обурення. Першими на «Майдан» 26 вересня зібралися студенти, згодом до них долучилися й люди інших вікових категорій.
Цей мітинг став однією з перших акцій громадянської непокори, обіцяних рухом «Оккупай Централ» 31 серпня. Тиждень тому, 23 вересня, активісти висунули главі Гонконгу Лян Чженьіну ультиматум, погрожуючи заблокувати вулиці перед будівлею уряду, якщо до вечора 25 вересня він не піде на переговори з демонстрантами.
Але зрештою, не чекаючи відповіді, за кілька годин до того, як термін ультиматуму добіг кінця, кілька сотень студентів спонтанно вийшли на мітинг. І, відповідно, не узгодили його з поліцією, як належить за законодавством.
До неділі учасники акції протесту, кількість яких значно зросла, фактично повністю заблокували урядовий квартал у центрі Гонконгу. Влада кинула на розгін демонстрації поліцію. У ніч на понеділок сутички між протестувальниками і силовиками тривали, правоохоронці застосовували сльозогінний газ і димові шашки. Передбачаючи такий розвиток ситуації, багато хто з тих, хто долучився до протестів у суботу-неділю, прихопив із собою маски для плавання з трубкою, аптечні маски й навіть парасольки — спецзасобами учасники мітингів запастися ще не встигли...
Гонконг має статус особливого адміністративного округу в складі Китайської Народної Республіки. Починаючи з 1842 року, коли цю територію захопила Велика Британія, він залишався британською колонією, аж доки у 1997-му, згідно з укладеними за 13 років до того домовленостями, був переданий Китаю.
Згідно з китайсько-британською декларацією та Основним законом Гонконгу, упродовж 50 років після передачі суверенітету над територією Гонконгу КНР, тобто до 2047 року, особливому округу надано широку автономію. Втім, іще після підписання Спільної китайсько-британської декларації 1984 року багато гонконгівців не повірили в те, що Пекін дотримає свого слова й не втручатиметься у справи автономії, і надали перевагу еміграції.
І, як виявилося, не помилилися. Уже зараз центральна влада КНР планує обмежити право мешканців Гонконгу самостійно обирати керівника своєї адміністрації: у Пекіні вирішили, що до виборів допустять не більше двох-трьох кандидатів, а процес їх висування контролюватиме спеціальна колегія. Як зазначають незалежні оглядачі, це рішення дозволить іще на стадії реєстрації відсіяти незручних владі кандидатів.
Учора вдень ситуація на вулицях Гонконгу трохи заспокоїлася. Пікетники й далі блокували центральні квартали міста, але поліцейські тимчасово залишили їх у спокої, отримавши наказ відійти з вулиць. Загалом упродовж вихідних було заарештовано понад 150 учасників акції протесту.
Тим часом китайська преса звинувачує американські спецслужби в спробі реалізувати сценарій «кольорових революцій». Зокрема, газета «Хуаньцю шибао» опублікувала матеріал, у якому розповідається про те, що лідери протестного руху «Оккупай Централ» пройшли навчання у «Гонконгівсько-американському центрі». Який, звісно, приховує за формальною метою «сприяння поглибленню взаєморозуміння між китайцями й американцями» наміри зловісного Вашингтона загарбати під свій контроль ще частину «незалежного» світу. Керівник «Гонконгівсько-американського центру» Мортон Холбрук у цій статті названий «важливим шпигуном», який із подачі Держдепартаменту США намагається застосувати досвід «кольорових революцій», уже здійснених у країнах Східної Європи, й в особливому адміністративному районі Китаю.