«Треба спішити робити добро й іти вперед»

Дослідниця педагогічної спадщини Папи Івана Павла II

Складно систематизувати наукові особливості людини, а особливо такої унікальної, як академік Нелля Григорівна Ничкало, яка своєю подвижницькою творчою працею закладає фундаментальні засади розвитку системи професійної освіти в Україні й підносить її авторитет у світі. Такий відгук про колегу знаходимо в науковій творчості академіка, колишнього міністра освіти Василя Кременя. Вчений відзначає і талант енциклопедиста пані Неллі, і її багатогранність як ученого певної спеціальності та дослідника й організатора професійно-технічної галузі.

Нелля Ничкало разом з академіком Іваном Зязюном створила в 1993 році в системі Академії педагогічних наук України Інститут педагогіки і психології професійної освіти й освіти дорослих (з 2007 року — Інститут педагогічної освіти й освіти дорослих АПН України). Увесь цей час вони разом з однодумцями розбудовували своє дітище. Тут і донині працює академік Ничкало.

Нелля Григорівна встановила плідні наукові, освітні, дружні зв’язки з польською науково-педагогічною спільнотою. З цією країною її пов’язує ще один науковий інтерес — Нелля Григорівна багаторічний дослідник духовної, психологічної, філософської та педагогічної спадщини Папи Яна Павла ІІ. Адже спадок цієї непересічної особистості, вважає науковець, потрібен кожній людині, кожному батьку й матері, усім громадянам і державним організаціям не лише Польщі, а й України.

Справа життя

Велика дорога майбутнього академіка почалася в невеликому селі Старогнатівка на Донеччині. Там же, на Донбасі, закінчила педагогічне училище. Вищу освіту отримала у Львівському університеті імені Івана Франка (1965 р.). Трудовий стаж розпочала вчителем загальноосвітньої школи в прикордонному з Польщею селі. А потім був Київ і державна служба. А відповідно — й постійна робота з людьми. Й досі увага до кожної людини, толерантність академіка вражають. «Треба спішити робити добро й іти вперед», — цим мудрим кредо Нелля Ничкало керується все життя.

Зрештою коло її наукового інтересу концентрується довкола професійно-технічної освіти. Сьогодні пані Нелля є визнаним фахівцем у цій царині. Вболіваючи за долю професійної освіти України, академік доклала великих зусиль, невтомної і наполегливої праці до розвитку, збереження, оновлення важливої освітньо-виробничої галузі держави. Понад 500 наукових праць присвячено проблемам теорії та історії педагогіки, вихованню й дидактиці профосвіти. Під науковим керівництвом Неллі Ничкало розроблено Концепцію розвитку професійної освіти в Україні (1991), Концепцію державного стандарту професійно-технічної освіти (1998), Концепцію розвитку професійно-технічної (професійної) освіти (2004). Нелля Ничкало — співавтор Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.»), Національної доктрини розвитку освіти і Закону України «Про професійно-технічну освіту» (1998), один з організаторів створення Центрально-східноєвропейського клубу професійної освіти, член Міжгалузевої ради при Кабінеті Міністрів з проблем професійно-технічної освіти (1998-2009 рр.), голова науково-методичної ради з професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Наполеглива праця жінки-вченого спрямовується на практичне застосування досліджених проблем, на створення нових інформаційно-технологічних, педагогічних, виховних, навчальних процесів, на залучення працівників професійних закладів до наукових пошуків. Професор ламає усталену попередню думку, що в професійних школах немає особливого бажання у майстрів, педагогів, керівників шукати, відкривати, аналізувати те, що робиться щодня, а тим більше викласти це на папері або у доповіді. Творчо розвиваючи ідеї своїх учителів Є. Г. Костяшкіна, С. Я. Батишева, М. М. Скаткіна та інших, академік Ничкало створила власну науково-педагогічну школу, в якій сформувалися відомі вчені професійно-технічної освіти, доктори Б.Ступарик, В. Радкевич, Ф. Шльосек, О. Щербак, А. Каплун, В. Поліщук, Г. Гребенюк та інші.

За 45 років наукової діяльності (1969—2014) творчий доробок академіка наповнився монографіями, підручниками, навчально-методичними посібниками, концепціями, програмами, довідковими виданнями, бібліографічними посібниками, статтями, розміщеними в українських і зарубіжних періодичних виданнях. Нелля Григорівна є головним редактором журналів «Професійно-технічна освіта», «Педагогіка і психологія професійної освіти», членом редакційних колегій низки науково-методичних видань (журналів «Рідна школа», «Педагогіка і психологія» та ін.), науковим редактором польсько-українського, українсько-польського щорічника Ksztcenie zawodowe: pedagogika i psychologia = «Професійна освіта: педагогіка і психологія», збірника наукових праць «Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи» тощо.

Загострена чутливість вченого до змін, що на часі, здатність генерувати інноваційні ідеї — завдяки цьому українська педагогіка збагачується новими науковими напрямами досліджень з андрагогіки, розвитку неперервності освіти, педагогіки праці, педавтології, субдисциплін педагогіки, стандартизації, відбору й структуруванню змісту професійної освіти з урахуванням вимог ринку праці, педагогічних аспектів міграційних процесів, сучасних умов глобалізації та інформатизації суспільства. Вчений ініціює проведення історико-педагогічних та компаративістських досліджень. Більше 30 докторів наук і 80 кандидатів наук педагогічної школи академіка Ничкало розробляють важливі для розбудови національної освіти українознавчі історико-педагогічні, методологічні, філософські проблеми, вивчають досвід професійної освіти Німеччини, США, Східної Європи, скандинавських країн, Фінляндії, Польщі, Словаччини, Чехії, Великої Британії та інших країн.

Учитель та учні

У Неллі Григорівни — багато послідовників, які поважають знання, досвід, мудрість, авторитет свого Вчителя. Поспілкувавшись зі своїм науковим керівником, ніколи його не полишають. Наукова школа Неллі Григорівни — це професійне співтовариство вчених різних статусів, компетенцій і спеціалізації під егідою особистості — вченого-лідера.

Своїх «підопічних» учитель спрямовує не лише на максимальне виявлення індивідуальних якостей педагога, вченого, а й на формування громадянина держави, творця культури.

Академіку вдається знайти, відчути у своїх учнів потаємний голос шукачів істини, вивести їх на стежку творчості. В унікальному доробку Неллі Григорівни, присвяченому колегам, учням, друзям, співробітникам, рецензіям на нові видання тощо, прослідковуються тонкі психологічно-когнітивні характеристики особистостей. Зауважимо лише заголовки: «Ян Павло ІІ : людину треба вимірювати мірою серця», «Етапи наукового сходження Чеслава Кусевича», «Креативність і соціальна відповідальність вченого» (про працю А. Богая), «За камертоном любові і краси» (про М. І. Чемберджі) та інші.

В енциклопедичному виданні «Профтехосвіта України: ХХ століття» у численних статтях глибокі, тонкі психологічні замальовки про забуті імена і про колег, співробітників, дослідників. Світ широкий, цікавий разом зі вчителем, що щедро ділиться побаченим, почутим, вивченим у зарубіжних країнах, де побувала у службових та наукових відрядженнях: Польща, Італія, Куба, Австрія, Федеративна Республіка Німеччини, НДР, Фінляндія, Південна Корея, Греція, Іспанія, Чехословаччина, Словаччина, Чехія.

Кожен — і початківець, і зрілий дослідник, кому пощастило сформуватися у науковій школі доктора педагогічних наук, професора, осмислити обрану тему, опрацьовувати план, розділи дисертації, «видзьобувати» автореферат, готувати статті і монографії, — може підтвердити, що у його науковому становленні виняткову роль відіграла керівник. «Ліхтар науки», запалений і вручений наставником, дає світло впродовж усього життя. Насамперед це правдиве вчення академіка, засвідчене власним прикладом, про працю, педагогіку праці, професійну педагогіку, навчання впродовж життя, педевтологію, порівняльну педагогіку, освіту дорослих, соціальну педагогіку, наукознавство та ін. Шляхетність, гідність, багатогранність життєсвіту Неллі Григорівни вражають, а особливо — творчий потенціал, який навіть за умов глобальних зрушень інтелектуальних і суспільних процесів не знижується, зберігаючи надбаний педагогічний досвід.

Вітаючи з ювілеєм, скажемо, дякуючи Неллі Григорівні, словами її улюбленої поетеси Ліни Костенко : «При майстрах якось легше. Вони як Атланти. Тримають небо на плечах. Тому і є висота». Здоров’я Вам, дорога Неллю Григорівно! Людської теплоти, пошуків зерен мудрої істини.