Рейдерське захоплення... військового підрозділу

У вчорашньому номері «України молодої» ми повідомляли про нечувану ситуацію, пов’язану з батальйоном «Полтавщина», у який рішенням очільника МВС командиром було призначено колишнього держслужбовця. Мало того — йому ще й присвоїли звання майора міліції. Що, природно, викликало обурення у бійців підрозділу. Сьогодні наш власкор із Дніпропетровська повідомляє про схожий випадок. Тенденція, одначе...

У Дніпропетровську розгорівся нечуваний скандал довкола 43-го батальйону територіальної оборони. Цей військовий підрозділ, який почали формувати тільки 23 серпня, вже охрестили мажорним. З огляду на те, що обласні високопосадовці стали заявляти, що він усім необхідним забезпечений на 100 відсотків. При цьому батальйон підпорядкований Міністерству оборони України. Отож обласна влада формально до нього відношення і не має.

Хоч як би там було, раптовий сплеск невдоволення стосовно саме 43-го батальйону справді сприйнявся немов грім серед ясного неба. Формальним приводом для цього стало рішення замінити командира Олександра Водолазького, котрий, за запевненнями бійців, 95% з яких — добровольці, всю душу вкладав у розвій новоствореного військового підрозділу, був справді людиною на своєму місці. Натомість запропонували замість нього заступника начальника військової кафедри одного з дніпропетровських вишів, людину, яка до формування батальйону дотепер жодного відношення не мала.

«Коли до батальйону прибув новий командир, понад 500 бійців залишили стрій під вигуки «Слава Україні!» — заявляє волонтер Дар’я Андрусенко-Якотюк, одна з тих, хто переймається долею цього військового підрозділу з першого дня його існування.

Як запевняє Дар’я, Водолазький є тією людиною, котра переживає за справу, кожен боєць є для нього рідним, тому воїни заявляють про свою готовність йти на війну саме з таким командиром.

Рішуче спростовують волонтери і запевнення щодо 100-відсоткового забезпечення 43-го батальйону. Насправді потреби в техніці закриті на половину від реальних, та й ту бойовою язик не повертається назвати.

Касок і бронежилетів хоча б по сотні набралося. Військовим обмундируванням батальйон забезпечений відсотків на 80. І все це переважно зібрано зусиллями волонтерів та за кошти родин бійців.

«Мій чоловік 10 днів перебуває там, — дружина одного з командирів взводу в батальйоні Наталя Бойко змальовує ситуацію ще гіршою. — Всі слова про укомплектованість частини — неправда. Вони укомплектовані лише на 10%. Все, що зараз є при ньому, куплено за рахунок сімейного бюджету, починаючи від спіднього і закінчуючи бронежилетом. У них немає нічого!».

Днями 5 бронежилетів привезли «якісь депутати», але виявилося, що вони ... прострілюються. Це викликало новий сплеск обурення у «мажорному» батальйоні.

Проте, за запевненням волонтерів, наполегливо заявляють про себе бажаючі прибрати 43-й батальйон до своїх рук. Нещодавно про свої претензії очолити цей підрозділ повідомляв немовби представник «Правого сектору», а тепер — новий поворот із цієї ж серії. Отож у політиків з’явилося новоявлене правило доброго тону — підпорядкувати собі той чи інший військовий підрозділ.

Відома дніпропетровський адвокат і вже не менш відома як волонтер Юлія Сегеда порівнює такий перебіг подій довкола 43-го батальйону з рейдерським захопленням. Мовляв, командир перед виїздом на фронт змінюється за такою ж схемою. Як юрист Юлія Сегеда нагадує про Кримінальний кодекс України, за яким можна нарватися і на кримінальну відповідальність, зокрема за невиконання наказу й ухилення від військової служби. От тільки цікаво, як можна у цьому ухиленні звинуватити добровольців?

«Добровольчий батальйон — це справжній ласий шматочок для тих, хто хоче ним керувати. Питання в тому, кому це потрібно?» — підсумовує Юлія Сегеда.

Позавчора місце дислокації батальйону відвідала і група журналістів, яким бійці рішуче заявили, що в разі зміни командира до зони АТО не поїдуть.`