Днями представники міської влади Тернополя грошовою премією та грамотою вітали з сотим днем народження тернополянку Наталю Василівну Граєвську. Зовсім молодою, «ще за Польщі», як кажуть старші люди в західних областях України, приїхала вона з батьківської Хмельниччини до Тернополя, та так і прожила тут три чверті століття. Її вже покійний чоловік, Дмитро Володимирович, упродовж багатьох років пропрацював на будівництві, відбудовуючи і розбудовуючи місто. Саму ж Наталю Василівну чимало тернополян уже кількох поколінь знають завдяки тому, що майже все своє трудове життя вона працювала викладачем у музичній школі. Серед її вихованців нині вистачає професійних музикантів, відомих і далеко за межами краю. А сьогодні ще навчають молодь музиці й співам у Тернопільському музучилищі дві дочки ювілярки — Алла та Ольга. Вони, а також троє внуків та стільки ж правнуків, звісно ж, були головними гостями на поважному ювілеї однієї з найстарших тернополянок. Святкували його з належною урочистістю. А онукам Наталі Граєвської завдав чимало клопотів пошук спеціальної фігурної свічки для торту у формі цифри 100, врешті-решт, так і не знайшовши таку, вони скомпонували її з двох «десяток».