Зворушливе дійство — Свято свічки у Києві, на Подолі, відзначають уже близько 500 років (точніше, 494 роки). Щоправда, під час радянських переворотів ця традиція, як і багато інших українських свят, значилася під грифом «заборонено». А сягає це свято сивої давнини. За часів правління в Києві литовського воєводи було заборонено запалювати свічки після настання сутінок, за непослух воєводського указу карали штрафом. Робітники та ремісники не могли обійтися без світла, і тоді вибухнуло найтихіше і найпоетичніше повстання в історії міста. За право запалювати світло на бунт киян повів київський городничий Михайло Халецький. Люди виходили на вулиці з променями свічок у руках, місто ніби палало у вогні. Литовський воєвода від страху перед пожежею втік із міста, а селянам більше ніхто не забороняв запалювати свічки після настання сутінок. Ця подія стала святом перемоги світла над темрявою, Днем світла — Святом свічки.
Можливо, ніхто б і не згадав про цей день, якби не поклик прадідівщини. Нащадок славетного повстанця-поета Михайла Халецького Валентин Халецький вирішив відновити традицію святкування світлого торжества. Так, цьогоріч, у неділю, 29 липня, на Подолі відбулося дійство, яке нагадало киянам про їхню історію. Організації свята посприяла подільська районна державна адміністрація у Києві.
Розпочалося свято зі свічної ходи біля пам’ятника Сагайдачному, де була заздалегідь підготовлена сцена, на якій згодом виступали молоді виконавці, переможці конкурсу «Караоке на Подолі». Кожен охочий міг отримати свічку, запалити її і поринути у ті далекі часи, коли для киянина зробити це було за щастя. З настанням сутінків надійшла й урочиста мить — запалення спільної свічки. Цікаво те, що українці прийняли свято з повагою і трепетно, усі вони високо підіймали свої свічки і, неначе дорогоцінний скарб, оберігали їх од вітру. На згадку про чарівне свято кожен, хто тримав у руці свічу, отримав першу сувенірну монету України, презентовану рік тому в цей день — Свята свічки на Подолі.
Наталя КИРИЛЮК.