Услід за припиненням трансляції частини російських інформаційних (а швидше, дезінформаційних) телеканалів Держкіно заборонило до показу і 9 російських фільмів та телесеріалів, які пропагують ворожнечу, насилля та несуть загрозу національним інтересам України. Як зазначив у коментарі голова Держагентства з питань кіно Пилип Іллєнко, «захист національного інформаційного простору є пріоритетом для Української держави. Ми повинні обмежити вплив російської пропаганди на українського глядача, водночас Держкіно не має наміру обмежувати показ в Україні російських фільмів, які не несуть загрозу національним інтересам».
За інформацією прес-служби Держкіно, заборона відбулася на підставі висновків Експертної комісії з питань публічного демонстрування і розповсюдження кіно- і відеофільмів. Під кіносанкції потрапили такі стрічки, як «Фальшива армія. Велика афера полковника Павленка», «Другий забійний»; «Холодний круїз», «Честь самурая», «Дозволь тебе поцілувати знову», «Ментівські війни 7», «Окреме доручення», «Ментівські війни 4», «Просто Джексон». Усі вони 2012—2013 року виробництва. Згідно з висновком Експертної комісії, фільми заборонені для телевізійного показу, публічного комерційного відео, домашнього відео на території України, а три iз вищевказаних кінострічок — і для кінотеатрального показу.
У свою чергу, частина активістів, які виступають за повну заборону російських кіно- та телепрограм в Україні, не задоволені таким результатом і вважають такий крок Держкіно «розпіареним кроком». «Тільки вчора дивилась український фільм «Плем’я», який справді вартий уваги не лише українського глядача, а й світового. Водночас перед переглядом стрічки бачила трейлер до російського фільму: тупого, гидкого і примітивного. Не розумію, як таке може бути в прокаті? Зазвичай такі російські фільми, серіали на кримінально-бандитсько-сопливу тематику не несуть нічого розумного і світлого, такого, над чим треба було б замислитися, а тільки засмічують наші канали, кінотеатри. Від них можна і необхідно відмовлятися масштабніше, а від оцих 9 заборонених фільмів нам ані холодно, ані спекотно», — коментує «УМ» активістка Іванна Опенько.
Підтримують кіносанкції і виступають за їх масштабніше впровадження і студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, аргументуючи тим, що варто «давати дорогу молодим українським режисерам, а не захоплюватись російським». «У нас є багато ідей, які можна і варто реалізовувати. Вважаю, що поступово, але ці санкції таки допоможуть. У творчих вишах дуже багато талановитих людей. А ситуація із забороною російських фільмів надихне їх на роботу», — коментує «УМ» студентка театрального університету Юлія Гень.
Що ж, Україні і справді є що показати. Якщо не задивлятися на «старшого брата».