Коли Росія фактично без перешкод захопила Крим і оголосила його своєю територією, фахівці з питань міжнародної політики, політологи, історики й усі наділені здоровим глуздом громадяни передбачали, що це лише початок. Держав, які з часу появи й донині існують винятково в рамках чітко визначеної території, фактично не існує. А отже, рано чи пізно майже кожна країна може заявити претензії на землю сусіда і завести туди озброєних «ввічливих людей».
Втім, поки що свої дедалі більші апетити в цьому напрямі демонструє саме Росія. Як заявило позавчора командування НАТО, Москва вже починає застосовувати сценарій «гібридної війни», який спрацював у Криму, щодо Молдови.
«Щодо «зелених чоловічків», ми бачили, як цей сценарій розіграли в Криму і як він розігрується зараз на сході України. І починаємо бачити деякі елементи цього сценарію в Молдові та Придністров’ї», — цитує командувача військ НАТО в Європі, генерала Філіпа Брідлоу, «Голос Америки».
Раніше цього року російські війська вже проводили навчання у Придністров’ї. Тоді Молдова застерігала Москву від анексії регіону за прикладом Криму. Тим паче що наміри Кремля очевидні: зробити все, аби не випустити колишні радянські республіки з лабет свого впливу. І насамперед — не допустити їхнього зближення з Євросоюзом. А Молдова в цьому сенсі давно випередила «януковичівську» Україну, сумлінно виконуючи всі необхідні для євроінтеграції умови Брюсселя. Зближення Кишинева з Брюсселем загрожує Москві повною втратою контролю над Придністров’ям, чого, звісно, Кремль допустити не може.
За словами Філіпа Брідлоу, тепер НАТО намагається зрозуміти, як допомогти країнам Східної Європи в такій ситуації. Проблема полягає у тому, що Північноатлантичний Альянс може реагувати лише на зовнішню агресію щодо своїх членів і не може надавати допомогу в ході внутрішніх конфліктів, під які маскуються «гібридні війни» Кремля.
А поки в Брюсселі думають, Москва погрожує вже й безпосередньо державам-членам НАТО. Днями уповноважений МЗС Росії з питань прав людини, демократії та верховенства права Костянтин Долгов звернувся до міжнародного співтовариства з проханням про захист прав російськомовного населення в Латвії та Естонії. «Не будемо миритися з повзучим наступом на російську мову, яке ми спостерігаємо в Прибалтиці. Вважаємо відомі кроки латвійської та естонської влади, спрямовані на утиски статусу і становища російської мови, грубим порушенням прав людини», — заявив Долгов на регіональній конференції російських співвітчизників Латвії, Литви та Естонії. Зокрема, він назвав «неприйнятним» той факт, що представники національних меншин у країнах Балтії «не мають можливості спілкуватися рідною мовою з владою», а також використовувати рідну мову в топографічних назвах. І оскільки «понад 50 відсотків населення, що проживає у найбільших латвійських містах, за своїм етнічним складом є російськомовним», це — «кричущий факт потурання грубій зневазі до прав людини у самому серці цивілізованої Європи».
Також представник російського МЗС висловив стурбованість у зв’язку зі збільшенням неонацистських і ксенофобських настроїв у Європі, як приклад навівши Україну. Де, мовляв, після «антиконституційного перевороту» і «збройного захоплення влади» «давно неприкрита лінія українських ультрарадикалів і неонацистів на побудову «етнічно чистої» Української держави» сягнула небаченого розквіту й нахабства.
Про всяк випадок міністр оборони Латвії Раймонд Вейоніс заявив, що його країна готова протистояти будь-яким озброєним людям без розпізнавальних знаків, якщо ті з’являться на її території.
Добре, що небезпеку від «миролюбної» Росії, яку більшість держав Заходу досі схильні були вважати перебільшенням з боку держав Балтії, нарешті усвідомили і в НАТО.
А ТИМ ЧАСОМ...
Фінляндія звинувачує Росію у веденні проти неї гібридної кібервійни. Так, фінський міністр оборони Карл Хаглунд заявив, що Москва веде проти Гельсінкі інформаційну війну, а сам він став жертвою інтернет-тролінгу — цілеспрямованих атак iз боку найнятих інтернет-користувачів. Йдеться про велику кількість анонімних коментарів на його сторінках у «Фейсбуці» та «Твіттері», які дуже схожі за змістом.
Як заявив в інтерв’ю німецькій газеті Die Welt професор фінського університету Ярно Лімнелл, на розум його співгромадян намагаються впливати за допомогою активних ньюзмейкерів, відомих користувачів соцмереж, інтернет-тролів і навіть офіційних заяв російського керівництва. За словами науковця, в останні роки РФ дедалі більш професійно займається обробкою громадської думки як усередині країни, так і за кордоном.
Наприкінці серпня міністерство оборони Фінляндії кілька разів звинувачувало Росію в порушенні повітряного простору. Прем’єр-міністр країни Александер Стубб тоді висловив думку, що Москва таким чином намагається розлютити Гельсінкі. За словами глави уряду, Росія готова провокувати нестабільність поруч із власними кордонами, як нині це відбувається з Україною. Водночас Стубб наголосив, що порівнювати ситуацію у Фінляндії й Україні недоречно, і фінам «нічого боятися».
Водночас саме Фінляндія наприкінці минулого тижня стала останньою країною в Євросоюзі яка погодилася на запровадження нового пакета санкцій проти Росії, та й то після вмовлянь iз боку Берліна, Лондона та інших провідних держав ЄС.