Минула неділя у Росії стала днем голосування — майже в усіх регіонах країни відбувся відбулися місцеві вибори різних рівнів та референдуми. У 14 регіонах обирали депутатів законодавчих зборів, у 21 — муніципалітетів, а в 30 — губернаторів. Долучили до волевиявлення й анексований Крим, мешканці якого могли вкидати бюлетені за депутатів місцевого парламенту, законодавчих зборів Севастополя та місцевих рад.
Як зауважують експерти, навіть вони вже почали втрачати інтерес до цієї передвиборчої кампанії, результати якої були фактично визначені наперед. Що й казати про виборців, яких навіть підйом патріотизму на хвилі загальної любові до Путіна й ненависті до України, США та Заходу загалом не підштовхнув масово прийти на дільниці. Скажімо, станом на 15-ту годину неділі за московським часом у столиці явка виборців становила 12,8%, а остаточна сягнула «аж» 21%. У Санкт-Петербурзі відповідні показники були дещо вищими — 19,8% та 25%.
Попри те, що результат виборів у Росії вже давно мало залежить від реального волевиявлення народу, оглядачі називали це голосування серйозним іспитом популярності президента Володимира Путіна.
Та несподіванок не сталося: беззаперечним фаворитом у боротьбі за понад 40 тисяч мандатів була прокремлівська партія «Єдина Росія», вона й здобула більшість голосів в усіх регіонах. У 29 iз тих 30 регіонів, де відбувалися вибори губернаторів, впевнено перемогли вже чинні, призначені Путіним іще до повернення виборної системи голови. Лише в Республіці Алтай зберігається «інтрига»: переможе нинішній губернатор Олександр Бердніков уже в першому турі чи буде ще й другий.
Попередні вибори, багато з яких відбувалися ще 10 чи 15 років тому (відповідно, до скасування виборності губернаторів) мали радикальну відмінність: у 17 регіонах голосування відбувалося у два тури. «У ті (допутінські) часи була слабка федеральна влада й сильні регіональні еліти», — пояснив в інтерв’ю інформпорталу Газета.ру політолог Олексій Макаркін.
Тепер же Кремль міцно взяв віжки у свої руки. Прем’єр-міністр і голова партії «Єдина Росія» Дмитро Медведєв назвав результат виборів «свідченням довіри виборців до партії влади».
Як повідомила ввечері по завершенні голосування Центральна виборча комісія РФ, вибори відбулися без жодної скарги на порушення. Інше бачення — в опозиції та представників громадянського суспільства. За словами керівника Міжрегіонального об’єднання виборців Андрія Бузіна, який вивчав перебіг передвиборчих кампаній у Москві, де 14 вересня обирали депутатів міської Думи, та в Санкт-Петербурзі, де відбулися вибори губернатора і депутатів муніципальних рад, у «північній столиці» активно застосовували адміністративний ресурс. Експерт пояснює це тим, що в партії влади є завдання закріпитися на місцевому рівні для гарантування потрібного результату на виборах федерального значення.
Опозиційна партія «Яблоко» вказала на той факт, що ще до відкриття виборчих дільниць у Татарстані в багатьох урнах лежали заповнені бюлетені. Політолог і співорганізатор ініціативи «Громадянин спостерігач» Дмитро Орєшкін повідомив в інтерв’ю «Німецькій хвилі», що російська влада в цілому змінила тактику ведення виборів, адже перенесла технології фальсифікації з дня голосування й моменту підрахунку голосів на більш ранні етапи. Це стало можливим після того, як за місяць до початку теперішньої виборчої кампанії було змінено умови реєстрації кандидатів. Сито реєстрації в депутати муніципалітетів у Петербурзі змогли пройти лише 120 із 265 кандидатів від партії «Громадянська платформа» Михайла Прохорова, 327 із 918 висуванців від партії «Справедлива Росія», 244 з більш ніж 600 кандидатів від КПРФ тощо. І байдуже, що «СР» і КПРФ — також цілком собі провладні. Заради домінування «Єдиної Росії» їм усе одно довелося поступитися місцями навіть у бюлетенях, не кажучи вже про органи влади.
Загалом у Росії, за даними руху «Голос», рівень відсіву на стадії реєстрації коливається від 10% у партії «Яблоко» до 73% у «РПР-Парнас» — однієї з головних рушійних сил протестного руху «За чесні вибори».
А ТИМ ЧАСОМ...
Кабаєва йде в декрет?
Депутат Держдуми РФ від партії «Єдина Росія», чемпіонка світу та Олімпійських ігор із художньої гімнастики Аліна Кабаєва достроково складає повноваження парламентарія. Як заявив голова комітету Держдуми з регламенту Сергій Попов, рішення піти з парламенту Кабаєва пояснила «переходом на іншу роботу». Йдеться нібито про якісь «спортивні питання».
Одночасно заяви з проханням припинити їхні повноваження написали «єдинороси» Олександр Богомазов та Віктор Зубарєв.
У Держдумі 31-річна Аліна Кабаєва відбувала вже друге скликання поспіль, починаючи з 2007 року. За цей час у неї було кілька тривалих перерв у роботі, коли депутатка по кілька місяців не з’являлася на засіданнях. Оскільки, за чутками, Кабаєва є коханкою (а ймовірно, навіть офіційною дружиною) президента Росії Володимира Путіна, західні ЗМІ приписували їй дві декретні відпустки. Сама депутатка запевняла, що дітей у неї немає, а стосунки з президентом коментувати відмовлялася.