Фраза «за що стояв Майдан», яка, як це завжди буває через деякий час після революцій, останнім часом лунає дедалі частіше, минулої п’ятниці зазвучала з особливим надривом. Так українське суспільство за відсутності чітких пояснень з боку влади відреагувало на повідомлення про те, що Україна та Європейський Союз у Брюсселі домовилися про відтермінування набуття чинності Угоди про асоціацію. І зробили це для того, аби заспокоїти Росію.
Щоправда, згодом з’ясувалося, що насправді йдеться лише про економічну частину Угоди, тобто запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. І відклавши її аж до 1 січня 2016 року, Брюссель, згідно із заявою нашого МЗС, натомість пішов на «безпрецедентний жест підтримки й солідарності з Україною — погодився продовжити дію режиму автономних торговельних преференцій для українських експортерів до кінця 2015 року» (раніше цей термін вичерпувався 1 листопада 2014-го). Де-факто це означає, що дешевих товарів з Європи ми на полицях українських магазинів до 2016 року не побачимо — на них зберігається мито. Натомість українські виробники й надалі зможуть постачати свій товар за західний кордон без мит.
«Наші товаровиробники зможуть скористатися перевагами односторонніх преференцій ЄС та отримають додатковий час для пристосування до умов посиленої конкуренції в рамках ЗВТ Україна—ЄС». При цьому «домовленості знімають навіть гіпотетичні занепокоєння російської сторони, пов’язані з імплементацією Угоди», — наголосили в зовнішньополітичному відомстві України.
Політична ж частина Угоди про асоціацію залишається незмінною, і сьогодні Верховна Рада, як і обіцяв раніше Президент (учора він вніс відповідний проект на розгляд ВР), має її ратифікувати — одночасно з Європейським парламентом.
Думки експертів та оглядачів із приводу чергових спроб «задобрити» агресора розділилися.
«Відстрочку треба розглядати у двох площинах — економічній та політичній, — зазначив президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. — Для української економіки я жодних негативних моментів не бачу. Коли найбільший ринок світу залишається абсолютно відкритим — це позитив для будь-якої країни. Аргумент, що європейські товари тепер не хлинуть на український ринок і через це вітчизняні компанії не будуть підвищувати конкурентоспроможність, дуже сумнівний. Ми працюємо в рамках договору зі Світовою організацією торгівлі, це означає, що тарифи для європейських товарів вельми помірні... А Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Україна не буде відхилятися від графіка гармонізації законодавства і проведе всі необхідні реформи.
Політична площина не така однозначна. Звісно, це велика поступка Росії. Але не з боку України, а з боку Євросоюзу. І за цей компроміс, зрештою, заплатять саме європейські платники податків».
«Чому ніхто не звернув уваги на те, що це дипломатичний торг. Що виграла Україна: ратифікація буде (Путін цього не хотів). Асоціація працюватиме на всіх інших позиціях, крім зони вільної торгівлі (Путін цього не хотів). Європа вдала, що прислухалася до прохань Москви (не зробити цього не можна, це політика, дипломатія). Але при цьому не погіршила позиції України — продовжила пільгову присутність на ринку (а цього Путін також не хотів)», — наголошує відомий журналіст і блогер Віталій Гайдукевич.
Натомість критики такого кроку вказують на те, що аж така велика поступка Москві, яка тільки й мріяла, що зупинити євроінтеграцію України, ніяк не може бути нам на користь. Заступник міністра закордонних справ Данило Лубківський через незгоду з рішенням відтермінувати запровадження ЗВТ навіть подав у відставку.
«Заява, погоджена сьогодні у Брюсселі міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, є для мене несподіванкою, — написав Лубківський у своєму «Фейсбуці» через кілька годин після появи інформації про цю домовленість. — Будуть, напевно, озвучені раціональні і практичні роз’яснення. Колись і проти нашої незалежності наводилися вагомі аргументи. Ухвалена заява шле неправильний сигнал усім: агресору, союзникам і, найважливіше, українським громадянам. Саме зараз наша економіка, як під час смертельної хвороби, має самостійно вирвати шанс на життя. Вибір не відкладається, інакше він — не вибір».
Хай там як, в одному й оптимісти, і скептики одностайні: найбільшою помилкою влади є недопрацювання на інформаційному фронті. Адже важливі й часто, на перший погляд, украй неоднозначні кроки народові з Банкової або не пояснюють узагалі, або пояснюють надто пізно, коли хвилю обурення вже не спиниш...
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
