Як без рук

Бійцям АТО, які внаслідок бойових дій втратили руку чи ногу, після загоєння ран доведеться звикати до нового життя — з протезами. І якщо для придбання закордонних протезів потрібні великі гроші, то вітчизняні протезні підприємства пропонують свою допомогу практично безплатно.

Однак невдовзі з цим можуть виникнути свої проблеми, застерігають фахівці. Річ у тім, що Міністерство соціальної політики України розпочало процес реорганізації підприємств протезної галузі, що передбачає ліквідацію об’єднання «Укрпротез». До того ж планують «злити» десять державних підприємств: донецьке і луганське, тернопільське і львівське, хмельницьке і вінницьке, житомирське і київське, миколаївське й одеське. У Мінсоцполітики вважають, що це дозволить скоротити витрати на адміністративний апарат, модернізувати управління галуззю, поліпшити якість продукції та зекономити до 10 мільйонiв гривень. І додають, що виробничий персонал не залишать без роботи.

У свою чергу, голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич за підтримки представників всеукраїнських організацій виступив iз різкою критикою урядового рішення про злиття підприємств, які виробляють протези. «Ми не хочемо знищити протезні підприємства, особливо сьогодні, коли є велика необхідність у них. Унаслідок бойових дій на сході країни потреба в продукції цих заводів значно виросла. Тим більше що провідні й більш рентабельні підприємства країни з виготовлення протезів перетворяться на філії, цехи», — каже Валерій Сушкевич. Він також зазначає, що сьогодні держава ніяким чином не фінансує протезні підприємства, вона лише дає кошти інвалідам, аби вони самі обрали місце для протезування.

Самі пацієнти, які користуються вітчизняними протезами, теж б’ють на сполох. «Хмельницький протезний завод — наш рух уперед. Після черепно-мозкової травми мій син ось уже 20-й рік користується протезом. У Хмельницькому ми часті гості, адже там нам надають усі необхідні послуги: курси реабілітації, правову допомогу, поновлення протезів. Після його закриття нас залишать напризволяще», — розповідає мама одного з користувачiв протезів Любов Олександрівна.

Сьогодні протезування в Україні розвивається на дуже прийнятному рівні, навіть при тому, що інколи виникають проблеми з якістю засобів реабілітації, запевнив Сушкевич. За його словами, деякі з «афганців», яких протезували за кордоном, мали проблеми з технічними замінниками. В Україні є достатньо державних підприємств, які здатні зробити якісний протез за менші кошти. «Ми просимо у Кабміну та у Президента зупинити цю реформу, яка не дасть жодної економії, натомість погіршить становище інвалідів. До того ж вона ставить під загрозу обслуговування учасників АТО, які після поранень потребують протезування. Поки вони лежать iз травмами у шпиталях, держава віддаляє від них надання реабілітаційних послуг», — коментує член Комітету у справах інвалідів Едуард Леонов.