Дешеве «золото»

Ціна за барель нафти європейської марки «Брент», яку видобувають у Північному морі, позавчора впала до 99,76 долара. Незважаючи на кризи в багатьох важливих регіонах видобутку нафти, такого її здешевлення — нижче позначки в 100 доларів — не спостерігалося вже 16 місяців, зазначає інформагенція «Рейтер». Після досягнення в липні цього року свого цінового максимуму за дев’ять місяців, барель «чорного золота» подешевшав одразу на 13 відсотків.

Як пояснюють експерти, причина такого падіння — велика пропозиція порівняно із низьким попитом. Утім прогнозувати, якими будуть подальші цінові коливання, більшість фахівців не береться.

Скажімо, те, що така важлива нафтова країна, як Ірак, охоплена кризою, поки що на світовий ринок нафти суттєво не вплинуло. Фундаменталістські угруповання Ісламської держави, які намагаються взяти під свій повний контроль північ країни, поки не виявляють активності на півдні, звідки транспортується 90 відсотків призначеної для експорту іракської нафти. У Лівії ж видобуток віднедавна знову збільшується.

Водночас у США розвивають видобуток нафти і газу методом фрекінгу. До цих технологій є багато претензій, але вони дозволяють видобувати більше енергоносіїв самостійно, знижуючи залежність від їх імпорту.

Утім російський ринок експорту нафти, незважаючи на напружені відносини iз Заходом через кризу в Україні, поки що залишається на звичному ціновому рівні. Як відомо, бюджет Росії значною мірою залежить від експорту енергоносіїв із прогнозованою ціною. І падіння нижче цієї позначки може завдати серйозних проблем російській економіці.

А серйозні ознаки проблем уже є. «Роснєфть», головним акціонером якої є держава, уже болісно відчуває і санкції Заходу, й падіння цін на нафту (що також є однією з прихованих форм санкцій). Концерн змушений на 25 відсотків скоротити свій 4-тисячний штат працівників, зменшити обсяги виробництва і продавати свої пакети акцій у сибірських нафтових родовищах — швидше за все, китайським компаніям. Окрім того, в результаті санкцій «Роснєфть» виявилася відрізаною від західних джерел фінансування та нових технологій.

Якщо концерн сподівається утриматися на плаву, на нього чекають величезні витрати. За затвердженими планами, «Роснєфть» повинна щороку до 2017 року інвестувати понад 21 мільярд доларів в експлуатацію нових та модернізацію наявних родовищ. При цьому вона повинна виплатити раніше взяті позики: 12 мільярдів доларів до кінця цього року та 17 мільярдів — до кінця наступного. Опинившись у безвихідній ситуації, глава «Роснєфті» Ігор Сечин звернувся до російського уряду з проханням про чергову позику у розмірі 42 млрд. доларів.

А ТИМ ЧАСОМ

У Росії впродовж останніх місяців стрімко впали обсяги продажу автомобілів, повідомляє агенція «Франс пресс» із посиланням на статистичні дані, оприлюднені позавчора Асоціацією європейського бізнесу (АЕВ). Так, порівняно з серпнем 2013 року продаж легкових і напіввантажних автомобілів знизився на 25,8%, а з січня цього року — на 12%.

У 2012 році російський автомобільний ринок посідав друге місце в Європі після Німеччини. Як сказано в повідомленні, падіння різко пришвидшилося з початком російського втручання у події в Україні.

Агенція також наголошує, що економіка Росії входить у стан рецесії.