А Гельсінкі — проти!
Але хай там як, на Донбасі та в інших регіонах, де відбуватимуться безпосередні сутички з російським агресором, відсіч нападникам можуть дати лише українські бійці. Офіційною зброєю цивілізованого світу залишаються передусім економічні санкції. Їхнє подальше впровадження й обговорить сьогодні в столиці Бельгії та ЄС Комітет постійних представників країн Євросоюзу.
Як повідомляла «УМ», раніше посли держав-членів уже схвалили оновлений пакет, економічних заходів щодо РФ, який планувалося затвердити на найвищому рівні (підписами лідерів усіх 28 країн ЄС) до вечора 8 вересня й опублікувати 9 вересня в офіційному журналі Європейського Союзу. Але із затвердженням несподівано сталася затримка.
Для того, аби рішення вважалося ухваленим, підтримати його мають усі без винятку держави ЄС. І хоча під час попереднього засідання Європейської Ради лідери Чехії, Угорщини, Австрії та Кіпру висловлювалися проти подальших заходів проти Росії, зрештою всі нібито домовилися, що без них не обійтися. Проте позавчора несподівано з’ясувалося, що одного голосу для затвердження нового пакета все ж не вистачає. І належить він не якійсь із названих держав, ба навіть не, скажімо, Болгарії, яка раніше також намагалася якомога менше дратувати Москву, а... Фінляндії.
Цей прикрий момент...
Іще раніше глава фінського МЗС Ерккі Туоміоя висловив думку, що поки на Донбасі зберігається режим припинення вогню, потреби запроваджувати нові санкції проти Росії немає. Хоча на той час перемир’я вже було не раз порушене, а керівництво ЄС неодноразово наголошувало: якщо Москва припинить втручатися в ситуацію на сході України, то й санкції проти неї буде переглянуто.
Як пояснив пізніше прем’єр-міністр Фінляндії Алекс Стубб, він засумнівався в тому, що для запровадження санкцій «обрано відповідний момент». А також його дуже турбують обмеження, які у відповідь може запровадити Росія, з якою Фінляндія дуже тісно пов’язана торговельними зв’язками... Тому Стубб, зокрема, вимагав чітких пояснень щодо того, як саме буде зупинено дію санкцій, якщо Москва дотримуватиметься Мінських домовленостей і на Донбасі зберігатиметься мир і спокій.
Очевидно, він їх отримав. Фінляндію вмовляли «всім миром» і зрештою, вже пізно ввечері понеділка, президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей оголосив про загальну згоду щодо «поглиблення» запровадженого ще 31 липня пакета санкції проти окремих російських компаній та фізичних осіб. Нагадаємо, йдеться про подальші обмеження доступу Росії до ринку капіталів, торгівлі озброєнням і товарами подвійного призначення тощо.
Мета санкцій — «змінити курс дій Росії, яка дестабілізує Східну Україну», наголошується в повідомленні офісу Ван Ромпея.
З огляду на затримку, публікація переліку оновлених заходів в офіційному журналі ЄС, після чого вони набудуть чинності, відбудеться «найближчими днями». «Це залишить час для оцінки реалізації угоди про припинення вогню та мирного плану. Залежно від ситуації, ЄС готовий переглянути санкції загалом та частково», — наголосив президент Євросоюзу.
Небесна асиметрія
В очікуванні рішення Брюсселя, світові біржі впродовж понеділка трохи «підлихоманювало». Передусім, звісно, Московську, де торги 8 вересня почалися з відчутного зниження курсу рубля відносно інших світових валют. Щоправда, на російську грошову одиницю додатково тисне падіння цін на нафту.
Тим часом прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв попередив, яких дій у відповідь варто чекати західним партнерам по торгівлі (от хоча б тій самій Фінляндії). За його словами, може йтися «про симетричні та несиметричні кроки». До останніх, наприклад, можна віднести обмеження чи заборону Росією польотів західних авіакомпаній над своєю територією у відповідь на нові санкції. «Ми виходимо з того, що у нас дружні відносини з нашими партнерами, й тому небо над Росією для них відкрито. Але якщо нас обмежують, нам доведеться відповідати», — зауважив Медведєв в інтерв’ю російській газеті «Вєдомості».
Такі заяви з Москви лунають уже не вперше, і транснаціональні авіакомпанії ще раніше почали підраховувати збитки від вимушеної зміни маршрутів до Азії, що пролягали над Сибіром. З’ясувалося, що облітати величезну Росію — недешево, але не так, щоб дуже критично.
А санкції Росії щодо обмеження імпорту західного продовольства Євросоюз уже готується оскаржити у Світовій організації торгівлі. Про це на умовах анонімності повідомив «Європейській правді» інформований дипломат з органів ЄС. Хоча російські чиновники й заявляють, що не порушили норм СОТ.
РАДИКАЛЬНО
Сам Вашингтон найближчим часом посилить санкції проти РФ, але чи чекатиме на Євросоюз, аби запровадити їх синхронно — поки що не ясно.
Тим часом канцлер Німеччини Ангела Меркель учора в інтерв’ю німецькій радіостанції rbb-Inforadio наголосила, що «тиснути на Москву можна лише за допомогою санкцій». За її словами, безпосередня участь Росії в українському конфлікті «дуже-дуже очевидна», і це не можна залишити без наслідків. Але німецький уряд не сумнівається, що воєнним шляхом цей конфлікт вирішити неможливо, тож єдиний спосіб тиску на агресора — знову ж таки, санкції...
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
