Буде мир — будуть гроші

Сьогодні через свій офіційний журнал Євросоюз мав оприлюднити перелік подальших санкцій щодо Росії, які впродовж усього минулого тижня готувала Європейська Рада. Як повідомила вчора зранку речниця Єврокомісії Піа Аренкільде Хансен, до вечора свої підписи під узгодженими пропозиціями мали поставити представники всіх 28 держав — членів ЄС. Формально вони вже надали свою згоду через послів у Брюсселі, тож зволікань із публікацією виникнути не мало.

А от запровадження санкцій у дію — інша річ. За словами пані Хансен, процедура передбачає, що їх імплементація залежатиме від розвитку ситуації в Україні — читай, від дій Росії щодо дотримання умов перемир’я.

Нагадаємо, згідно з повідомленнями європейської преси, нові санкції передбачають обмежений доступ до європейського ринку капіталів для трьох великих державних нафтових компаній РФ, п’яти банків, трьох компаній, які беруть участь у виробленні військової продукції. Також буде доповнено «чорний список» осіб, яким заборонено в’їзд на територію Євросоюзу та чиї рахунки в європейських банках буде заморожено.

За словами президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея, якщо режим припинення вогню на сході України зберігатиметься, а мирний процес триватиме, ці санкції може бути скасовано. При цьому Ван Ромпей наголосив, що Росія «ледве реагує» на поштовхи до серйозних переговорів. Тому погоджений 5 вересня режим припинення вогню «є хоч і важливим, але не більш ніж кроком», цитує главу ЄС «Ассошіейтед пресс».

Санкції, запроваджені проти Росії раніше, вже помітно впливають на російську економіку — як зазначив Ван Ромпей, вона «слабшає і вже перебуває в рецесії». Проте й деякі держави ЄС, економіка яких значною мірою залежна від торгівлі з РФ, також зазнають відчутних втрат. Тож міністр закордонних справ Фінляндії Ерккі Туоміоя висловив думку, що поки на Донбасі зберігається режим припинення вогню, потреби запроваджувати нові санкції проти Росії немає. Та от тільки чи можна назвати нинішню ситуацію на сході України дотриманням цього режиму?

А ТИМ ЧАСОМ…

Одразу чотири країни спростували заяву радника Президента, голови партії «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка про те, що на саміті в Уельсі Україна отримала згоду п’яти країн на постачання зброї. «На саміті НАТО були досягнуті домовленості про західних військових радників і поставки сучасної зброї зі США, Франції, Італії, Польщі, Норвегії», — написав позавчора Луценко у своєму «Фейсбуці».

Про те, що деякі країни Альянсу погодилися допомогти Києву високоточною летальною зброєю, раніше в рамках Уельського саміту заявив і сам Президент Порошенко.

Однак після появи запису Луценка названі ним держави почали спростовувати цю інформацію, повідомляє агенція «Рейтер». «Ми беремо участь у двох військових навчаннях в Україні, але дані про те, що ми надамо їй озброєння, не відповідають дійсності», — заявив речник Міноборони Норвегії Ларс Гжембл. «(На саміті) не було ніякої угоди щодо постачання озброєння з Польщі в Україну», — запевнив представник міністерства оборони Польщі Яцек Соньта. «Ця новина некоректна. Італія, разом з іншими країнами ЄС та НАТО, готує нелетальну військову допомогу для України, таку як бронежилети і шоломи», — цитує агенція неназваного представника міноборони Італії. Не надходило пропозицій про постачання летального озброєння Україні й від США, повідомив представник Пентагону на умовах анонімності.

Офіційні особи Франції підтвердити або спростувати свою згоду на надання Україні зброї поки що відмовилися. За даними сайта «Європейська правда», саме Франція та Канада теоретично могли дати свою згоду на таке постачання до того, як Порошенко виступив із відповідною заявою.