Зв’язок з отцем Богданом Костецьким несподівано обірвався у вівторок. «Пізно ввечері о. Богдан по мобільному телефону повідомив іншому священикові УГКЦ, о. Миколі Гаврилюку, що їх затримали невідомі i що вони перебувають у якомусь підвалі. Його допит повинен був початися в 2:30 хв. Вiдтодi він на зв’язок не виходить. Дружині, яка живе в Євпаторії, про те, де зараз о. Богдан, теж невідомо», — повідомила зранку Релiгiйно-iнформацiйна служба України. За словами Миколи Гаврилюка, після анексії Криму священики УГКЦ на деякий час залишили півострів, але в кінці квітня о. Богдан повернувся на свою парафiю. Відтоді панотець, за його словами, постійно відчував, що за ним стежать, а телефонні розмови прослуховують. Кілька разів його викликали на розмови у відділення ФСБ. Серед іншого, його розпитували про ставлення до Митрополита Андрея Шептицького. На момент, коли писались ці рядки, стало відомо, що отця Богдана відпустили, однак він відмовився коментувати інцидент.
Однак дехто пов’язує те, що сталося, з приготуваннями до місцевих кримських виборів, намічених на 14 вересня. Напередодні самопроголошений прем’єр Аксьонов, причетний до більшості викрадень і побиття проукраїнських громадських активістів та журналістів членами «народного ополчення», відкрито заявив, що влада побоюється активізації на півостровi українських радикальних організацій. Мовляв, тому всі місцеві силові структури приведені в повну готовність. «Зараз, коли виборча кампанія вступила в активну фазу, є небезпека того, що наші опоненти спробують хоч якось нашкодити Криму, показати, що влада не справляється зі своїми обов’язками». «Місія» підтримання порядку покладена на повністю підконтрольну Аксьонову силову структуру — «ополчення», що налічує близько трьох тисяч осіб із числа колишніх військовиків, міліціонерів, «афганців» і козаків.
Варто додати, що в цей «профілактичний» сценарій вписується й інцидент 21 липня у селі Мармурове Сімферопольського району. Тоді так само невідомі (слідчі особливо не переймалися їх розшуком) спалили дачний будиночок архієпископа УПЦ Київського патріархату владики Климента. Той одразу розцінив це як попередження: мовляв, наступною жертвою підпалу може стати вже церква, розташована поруч.