Заповідник «відкоркували»

      У серці Дунайського заповідника таки прорили судноплавний канал. Як і обіцяв міністр транспорту Георгій Кірпа, сумнозвісний хід «Дунай—Чорне море» вікрили незабаром після Дня незалежності — у четвер на Одещину з’їхалися «вершки» держави. Аби представити канал усьому світові, у Вилкове прибув сам Президент України Леонід Кучма. З усіма почестями відкрили у місті офіс компанії «Дельта-Лоцман», яка й займалася проектом каналу, випустили в повітря три зелені ракети, які ознаменували відкриття каналу, одразу після чого п'ять суден класу «річка-море» підняли якорі й відправилися вгору каналом, пише УНІАН. За повідомленням прес-служби Президента України, на сьогодні завершено перший етап будівництва каналу «Дунай—Чорне море», завершення ж будівництва каналу планують восени наступного року. За цей час буде добудовано захисну дамбу та ще більше поглиблено канал.

      На урочистому відкритті ходу, стоячи на борту катамарана «Хаджибей», Президент України Леонід Кучма заявив, що глибоководний судновий хід «Дунай—Чорне море» прискорить інтеграцію України в Європейську транспортну систему і, на його думку, сприятиме вирішенню соціальних проблем Одещини.

      Президент України підкреслив, що обсяги перевезень по українській частині транспортного коридору «Європа — Кавказ — Азія» збільшаться у 20 разів, а загалом по Дунаю — утричі. «У перспективі гирло найбільшої ріки Європи може перетворитися на великий європейський транспортний вузол», — сказав Леонід Кучма. При цьому Президент зазначив, що відновити власний транспортний шлях Україну змушує саме життя. «Хіба можна в наш прагматичний, раціональний час так не по-господарському ставитися до тих природних переваг, які нам дала природа та геополітичне розташування?» — риторично запитав Президент. Глава держави підкреслив, що при будівництві суднового ходу та його розширенні Україна дотримуватиметься усіх міжнародних стандартів для збереження екологічної рівноваги у регіоні Придунав'я, хоча «УМ» вже неодноразово наводила факти реальних завданих збитків i шкоди заповідній зоні.

      Для працівників Дунайського біосферного заповідника, звісно, цей день не був таким радісним. «Нас ніхто на відкриття, звичайно, не запрошував, — розповів у телефонній розмові «УМ» заступник директора заповідника Василь Федоренко, — на своєму робочому місці перебував наш інспектор, тому про те, що там відбувалося, знаємо від нього». Для вилковчан влаштували з відкриття справжнє свято, організували концерт зі знаменитими зірками естради й усіляко обіцяли «підняти» регіон.

      Тим часом світова спільнота не поділяє захвату українських транспортників. Як уже писала «УМ», Сполучені Штати Америки критикують Україну за будівництво каналу «Дунай—Чорне море»  за те, що Київ фактично проігнорував застереження з боку Євросоюзу, Румунії та міжнародних природоохоронних організацій щодо будівництва каналу в дельті Дунаю. У понеділок, 23 серпня, Румунія звернулась до ООН із проханням призначити комісію для вивчення екологічних наслідків проекту. Крім того, Федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер у Бухаресті висловив критику щодо будівництва Україною судноплавного каналу в дельті Дунаю (і це незважаючи на те, що канал риє німецька компанія). Тепер же до гурту поборників заповідної зони долучився й Брюссель: він чинитиме політичний тиск на Україну в зв'язку з будівництвом каналу «Дунай—Чорне море». Про це, як передає «Німецька хвиля», заявив один із прес-секретарів Єврокомісії на умовах анонімності. На його думку, політичний тиск може бути ефективним, особливо для держави, яка хоче наблизитися до Євросоюзу. При цьому політичний тиск не означає, що Єврокомісія припинить розробку Плану дій з Україною, пише УНІАН. Він зазначив, що Україна повинна за міжнародними стандартами провести незалежну оцінку можливої шкоди, якої може завдати навколишньому середовищу будівництво каналу.

ДО СЛОВА

      Українські ЗМІ поширили черговий міф на славу суднохідного каналу «Дунай — Чорне море». Нібито поява міжнародної вітрильної регати «Кайра-2004» в українських портах на Дунаї стала можливою завдяки поглибленню гирла Швидке. Наприклад, за версією каналу «1+1», «поява морських яхт у цих місцях — явище незвичайне».

      Насправді ми, ізмаїльчани, до регати призвичаїлися ще три роки тому. У 2004 роцi до Ізмаїла піднялися 37 яхт із 12 країн світу. Так, справді дивовижно. Але в липні 2001 року, коли у гирлі Швидке ще не було й натяку на суднохідний канал, до Ізмаїла на 51 яхті (а це на 14 яхт більше) завітали представники 150 країн.

      А раніше? Раніше ралі було надто молодим. «Кайра» виникла у 1997 році. Тоді 28 яхт пливли вздовж узбережжя Туреччини. Наступного року яхти побували вже в Криму та Болгарії. А у 2004 році «Кайра» завітає до 33 портів чорноморського басейну і 2 вересня урочисто фінішує в Стамбулі.

Олена ГНЕСЬ.