Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Ярослав Власюк і його «Прозріння».
Молоді та відверті. Вони — мешканці різних куточків України. Представники різних стилів і технік. Їх об’єднує творчість «без рамок» і небайдужість до сьогодення. Понад 100 рефлексій на нинішнє суспільство та його проблеми представляють 30 художників П’ятої виставки сучасного живопису MARTS UNFRAMED 2014. Експозиція розмістилася у Центрі сучасного мистецтва М17.
«Цьогоріч виставка проходить під лозунгом «Без рам». Вона об’єднує творців, вільних у виборі теми і засобів її вираження. Роботи балансують між дослідженнями і поезією, думкою і красою, раціональним та емоційним», — резюмує куратор виставки Юлія Гейко.
Тут Україна — багатобарвна, своєрідна та естетична. Її обличчя неодноманітне — змальоване від реалізму до трансавангарду, із застосуванням різних живописних манер і технік. Вона постає у портретах, пейзажах, абстракціях... А втім різноманіття не заважає цілісному сприйняттю експозиції.
Переді мною — портрет жінки. Не можу зазирнути їй в очі, однак відчуваю її емоцію. Це постер виставки з роботою Артема Андрейчука серії Glazed Madonnas. Persons. Таким чином автор змалював сильні емоції — сполох, страх, спустошеність. Справді, доволі виразний конфлікт експозиції — взаємини внутрішнього та зовнішнього світів людини. Вічна тема, що особливо актуальна в цей непростий час.
Перед відвідувачами постають не лише твори-відчуття, а й твори-передчуття. Митець Ярослав Власюк кілька років тому написав роботи «Прозріння» і «Перехід», що попереджали про події нинішньої України. Полотна говорять, що «іноді конче нам треба спинитися» і «набрати повітря до спраглих грудей».
Ось і я спинилася — тепер розглядаю колоритне «Коло» Тетяни Русецької. Полотно заслуговує на статус родзинки виставки завдяки цікавому поєднанню сучасних образів і народних українських орнаментів. Воно випромінює таку саму яскраву емоцію, як і його колористика. Важливо, що після виставки, за всієї її злободенної актуальності, не хочеться піти помити руки. Все тому, що «чорна ніч» тут не довша від «ясного дня». Окрім виверженого вулкана, в душі людини є і затишне озерце.
Так, спокій і гармонія панує у творах львів’янки Любові Сенчук. Її поліптих «Між двома світами» створив осяяну небесним кольором «кімнатку», де поселилася надія.
Відчути внутрішню евфонію можна прогулюючись біля теплих кримських пейзажів, екзотичної природи… А грузинський художник Давід Шарашидзе малює усмішки на обличчях споглядачів його картин. Цікаво, як «Гранати на синьому» постають у всій красі, «переселившись» із кімнати «Жінки в білому». Шарашидзе — спеціальний гість виставки. На його думку, «дати можливість молодим висловитись, виплеснути накопичені емоції, відчути енергетику великої зали — чудова ідея. Молодь — авангард будь-якого соціуму. Те, як вона переживає і реагує на сьогоднішні події в Україні, дуже важливо».
Цікаво, що на виставках творів молодих, недостатньо відомих художників можна отримати більше задоволення, ніж на експозиціях знаних і маститих. Бажаєте дещо вийти за межі свого світосприйняття і познайомитися з новими обличчями арт-України? Маєте час до 31 серпня.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>