І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Смугастий рекордсмен
28.08.2014
Херсонські чоловіки готові захищати і свій урожай, і свою землю.
«Король кавунів» iз Голої Пристані фермер Іван Яланський уже одинадцятий рік поспіль підтверджує свій почесний титул неперевершеного переможця. У нинішньому році його «смугастик» заважив лише 17 кілограмiв, проте став кращим на фестивалі. А от кілька років тому все тому ж Івану Яланському вдалося виростити кавун без хімії, який важив аж 43 кілограми! Ще тоді він похвалився перед усіма учасниками фестивалю, що отримав від одного друга із США незвичайне насіння. Мовляв, кавуни сорту Кароліна Гросс виростають на американському баштані в Техасі аж до 120 кілограмів ваги. Так чому б на нашій українській землі не виростити подібне диво?
«Я з’ясував, що «американці» на українському полі без хімікатів виростають не більшi й не меншi, ніж наші рідні, роками перевірені кавуни. А от вартість «американця» більша, та й транспортуванню на далекі відстані вони піддаються гірше», — розповідає переможець фестивалю «Український кавун — солодке диво». Тому побачити на прилавку незвичайний, витягнутий у вигляді еліпса кавун, у вас навряд чи вийде, хіба що самому виростити. Але на фестивалі в Голій Пристані такий незвичайний кавун-«американець» продається за смішною ціною: 50 копійок за кілограм! Закупити це диво можна тільки влітку на Херсонщині.
Як пояснив Іван Яланський, у нинішньому році врожай кавунів в Україні досить великий, але всі плоди невеликих розмірів. Причина — екстремальна засуха, коли кавуни не набирали вагу, а просто запікалися на полі через спеку. З цієї причини й урожай довелося збирати раніше терміну, і час проведення фестивалю в Голій Пристані переносити аж на два тижні.
«Зате справжнім ноу-хау для нас у нинішньому році стала кавунова олiя, — продовжує свою розповідь Іван Яланський. — Таке диво ми навчилися робити з кавунового насіння, що не пройшло калібрування. Його рентабельність мінусова — мінус 400 відсотків, тому в Європі за один літр такої кавунової олiї готові платити по 480 євро. У нас в Україні такі гроші, звичайно ж, не отримаєш, зате нашою продукцією вже зацікавилися фармацевтичні компанії і виробники косметики, зокрема в Миколаєві».
А ще з кавунового соку можна робити високоякісний спирт. Щороку фермери Херсонщини, які заготовляють насіння на зиму, отримують багато кавунової макухи, з якої пізніше роблять специфічний кавуновий мед бегмез. «Раніше сік просто стікав на землю, — каже Іван Яланський. — Але коли я дізнався, що в цьому соку міститься до 10 відсотків цукру (для порівняння: в цукрових буряках — трохи більше 16 відсотків), то зважився на експеримент і вже через добу отримав кавуновий спирт відмінної якості! Так що можу вас пригостити і кавуновою горілкою. А те, що її міцність не перевищує 35 градусів, нехай нікого не бентежить. Зате це гарантовано екологічно чистий продукт».
Поки ми розмовляли з переможцем фестивалю, гості свята щедро пригощалися кавунами і динями. А їх у Голій Пристані було кілька тонн різних сортів: і чорні, і сині, і навіть «місячні кавуни» — зовні абсолютно білі, а всередині — з яскраво-жовтою м’якоттю. Такі кавуни невеликих розмірів, але дуже солодкі й добре підходять для дитячого харчування.
Серед країн, куди експортують цього літа херсонські кавуни та дині: Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Білорусь, Латвія, Литва, Естонія, Словаччина і Молдова. Херсонські кавуни і дині за кордоном найкраще купують в Естонії та Білорусі. Цього року на експорт iз півдня України вже відправлено близько 12 тисяч тонн баштанної продукції.
ДОВІДКА «УМ»
Батьківщиною кавунів називають пустелю Калахарі в Південній Африці. Там досі зустрічаються «дикі» кавуни невеликих розмірів (з тенісний м’яч) і вагою близько 200 г. Відомо, що більше 4000 років тому кавуни почали вирощувати в Стародавньому Єгипті, про що свідчать знайдені в єгипетських гробницях зображення і насіння кавунів. Цікаво, що єгиптяни часто поміщали кавуни в гробниці фараонів як джерело їжі в їхньому потойбічному існуванні. Пізніше кавуни почали культивувати в Персії (Ірані), Аравії, Індії та інших країнах Азії з сухим і спекотним кліматом. У Західну Європу кавуни завезли приблизно 800 років тому. В Росію кавуни потрапили зі східних та південних країн морським шляхом через Астрахань тільки в середині XVII століття.
На сьогоднішній день існує більше 1200 сортів кавунів, які вирощують у 96 країнах світу. Перше місце у світі з виробництва та продажу кавунів займає Китай, на другому місці — Туреччина, а на третьому — Іран і США.
