Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Любов до петриківського розпису часу не підвладна. Дитячий простір на виставці у Лаврі. (з мережі «Фейсбук».)
Петриківський розпис пройшов свій довгий шлях від виникнення художньої традиції такого українського декоративно-орнаментального народного малярства до внесення у Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Минулого року роботи майстрів петриківського розпису побували у Франції на виставці, а зараз ознайомитися з культурними надбаннями рідної землі мають можливість українці. У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику вперше проходить мистецька акція «Петриківка у Києво-Печерській лаврі».
Під час її відкриття радник Президента України із гуманітарних питань Микола Томенко відзначив грандіозність події та сказав, що петриківський розпис — це дійсно чудо України. «Приємно, що саме Петриківка першою представлена у Лаврі. Ми і надалі продовжуватимемо таку мистецьку ініціативу», — відзначив він.
У рамках акції діють майданчики творчої, дитячої, музичної, музейної тематики і територія просвітництва. Також відкрита Алея майстрів, на якій демонструють вироби майстрів як петриківського розпису, так й інших напрямів, які перегукуються з давніми традиціями ремесел Києво-Печерської лаври. Крім того, проходить виставка «Петриківський розпис — колір традицій». «Усього в акції беруть участь 55 майстрів із різних районів Дніпропетровщини, а також декілька учасників із Києва», — поділилася директор iз розвитку благодійного фонду «Києво-Печерська лавра» Світлана Пахлова.
«Для нас цей захід дуже важливий і значимий. Уперше в історії України нам вдалося об’єднати в одному місці дві перлини світової спадщини ЮНЕСКО — фарби Петриківського розпису та духовність Києво-Печерської лаври», — зазначив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод.
Валентина Панко, відома майстриня петриківського розпису, провела лекцію про символізм розпису та секрети творчості. Художниця акцентувала увагу на символах на картинах, принагідно поділилася міркуванням, що найкращими матеріалами для малювання є власні пальці та пензлі із шерсті кота. Цікаво також, що чорне тло, яке таке популярне зараз у петриківському розписі, не є притаманним першим його зразкам. Стародавній петриківський розпис був лише на білому тлі, бо початки цього мистецького ремесла — у звичайному побутовому розписі будинків.
«У петриківському розписі є місце для експериментів. Те, що в мене в процесі, — це освоєння інших матеріалів, сучасні технології дають можливості творити розпис на склі, порцеляні, тканині. Експериментувати з кольором теж дуже цікаво, отримуєш справжню насолоду», — поділилася мисткиня про сучасний стан і сучасні тенденції у розписі. Вона відкрила в Петриківці музей із роботами свого учителя і батька Федора Панка, майстра народного декоративного розпису та народної декоративної графіки, заслуженого майстра народної творчості.
У Київ привезла і роботи з цього музею. На жаль, деякі картини не змогла транспортувати до столиці через їх поганий стан та відсутність спеціальних боксів для робіт. Майстриня розповідає, що родина була незаможною, батько використовував недорогі матеріали, тому роботи з часом потьмяніли та пошкодилися. Проте незважаючи на це, залишаються неперевершеними зразками народного малярства.
Традиція петриківського розпису сьогодні по праву вважається «культурним брендом» України і здатна стати ще однією платформою єднання суспільства. Творчість петриківців сприяє широкому визнанню народного розпису далеко за межами нашої країни й стала мистецькою візиткою України.
Акція є благодійним і соціальним проектом. Зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку і розвиток двох яскравих пам’яток нашої культури. Організатори також планують надихнути, розкрити творчі здібності та надати духовну й культурну реабілітацію дітям із сімей біженців зі сходу та військових АТО, дітям-сиротам шляхом знайомства зi скарбами української культури та мистецтва, залученням їх до майстер-класів.
Світлана Пахлова, незалежний експерт iз питань охорони нематеріальної культурної спадщини, директор iз розвитку благодійного фонду «Києво-Печерська лавра», яка займалася оформленням досьє петриківського розпису для ЮНЕСКО, поділилася, що в її планах — створення тренінгового центру з питань матеріальної та нематеріальної спадщини на базі заповідника. Вона говорить про необхідність зміни ставлення громадян до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника як релігійного центру, а стати культурно-просвітницьким центром. Одним із таких приводів є і мистецька акція «Петриківка у Києво-Печерській лаврі».
Петриківський розпис, маючи свою особливу художню мову, передає красу рідної землі, розвивається, експериментує і має жити далі завдяки художникам та поціновувачам їхньої творчості. Останній день, коли можна буде відвідати акцію в Києві, — 23 серпня, а саме селище Петриківка в будь-який день і в будь-який час є простором постійної виставки петриківського розпису, що наповнене магією творчості і натхнення.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>