Клаудіо Каппон. (Першого Національного.)
— Пане Клаудіо, як фінансується суспільне телебачення в Італії? Яка схема фінансування, на вашу думку, може бути оптимальною для України?
— В Італії приблизно 65—70% нашого фінансування надходить із ліцензійного внеску і близько 30% — це доходи від реклами. У порівнянні з іншими суспільними мовниками цей рекламний процент є досить великим. Але для Італії це оптимальна схема.
В Європі існують різні схеми фінансування суспільних мовників. Наприклад, британський мовник BBC узагалі фінансується винятково суспільними коштами. Ідеальної формули, яка була б прийнятна однаково для всіх, не існує. Єдине, чим має керуватися суспільне мовлення в Україні при винайденні своєї власної схеми фінансування, — це незалежність. Адже це одна з головних цінностей суспільного мовлення. Треба потурбуватися про те, щоб рішення про виділення щорічної суми не залежало і не було в руках когось одного у владі або якоїсь політичної групи. Головне, щоб процес фінансування громадського телебачення був напівавтоматичним. Парламент чи політики не повинні щороку вирішувати, скільки виділити грошей. Інакше кожного року суспільне мовлення буде залежним від такого рішення. А такі умови можуть використовуватися, аби впливати на програми та політику мовника.
— Одне з принципових питань — форма власності суспільного мовника. Яку обрали італійці?
— За формою власності італійський суспільний мовник — це акціонерне товариство закритого типу. Це корпорація відповідно до цивільного кодексу Італії. Але при цьому воно має відповідати і дотримуватися закону про суспільне мовлення Італії, яке стосується тільки мовника RAI. Це як контракт iз державою. Цей закон регулює призначення керівників цієї компанії і всю іншу діяльність суспільного мовника. Але за формою власності це ЗАТ, власником є міністерство фінансів. Проте уряд не має повноважень нормального власника. Міністерство є формальним власником. А керівництво і всі інші засади діяльності визначаються законом.
— Яка ваша оцінка перших кроків створення суспільного мовлення в Україні?
— Мені дуже приємно, що в Україні вже відбуваються перші й важливі кроки на шляху до побудови суспільного мовлення. Я ознайомився з новими проектами, які нещодавно презентував Перший, і можу сказати, дуже задоволений iз того, що в ефірі з’являються програми, які затребувані суспільством. А це, по суті, і є те, з чого складається суспільне мовлення.
— Які проекти, тематика італійського суспільного мовлення є найрейтинговішими?
— Перш за все це футбол та інші спортивні події. Найбільшою культурною подією в Італії є фестиваль у Сан-Ремо. Це не просто музичний фестиваль чи талант-шоу. Це самопрезентація всієї країни. Він надзвичайно популярний. І саме RAI висвітлює цей фестиваль уже понад 50 років.
Ще 15 років тому RAI запровадив стратегію виробництва італійських художніх програм, фільмів та серіалів. На противагу іноземним серіалам та фільмам наші власні дуже близькі італійському суспільству і користуються надзвичайною популярністю.
— Які труднощі виникали при організації італійського суспільного мовлення?
— В Італії суспільне було популярним завжди. У нас була зовсім інша ситуація, ніж у вас. В Україні може бути проблема, пов’язана з тим, що ви молода країна і нині живете у складний революційний час. Немає стабільності. Але я бачу ваш ентузіазм! Це те, чого немає в Італії. Ви боретеся і маєте бути сильними, щоб досягти результату. В Італії ми багато чого робимо на гранти. Але інша справа — коли все це треба вибороти самому. І тоді, мені здається, ти робиш це краще. Твоя робота для тебе має більшу цінність.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
