Гори та влада синім полум’ям!

Іще один згаяний нашими парламентарiями день. Майже згаяний, адже при деяких беззаперечно позитивних результатах Рада так і не здолала питання дострокових парламентських виборів. Зате включила до порядку денного та розглянула в першому читанні закон «Про люстрацію» (за нього віддали голоси 252 народнi депутати).

Інакше й бути не могло. І вогняний перформанс напередодні (палаюче на землі слово «Люстрація»), і мітинг під Радою вранці 14-го, і блокування активістами території довкола парламенту засвідчило: «вулиця» налаштована доволі рішуче. Не почути її було неможливо, тож нардепам довелося голосувати за люстрацію, хоч цей пункт у порядку денному мав спочатку аж 23-й номер.

Щоб «заохотити» колег, спікер ВР Турчинов пообіцяв: ніхто не піде додому, доки це питання не буде зняте. У підсумку люстрацію прийняли, хоч скептики й не втомлювались повторювати, що мають великі сумніви щодо другого читання: його, мовляв, може просто не бути.

Вибори: остаточна дата — 2 листопада?

Хай там як, а ніщо не здатне знівелювати неухваленого виборчого законодавства. Як і минулого вівторка, депутати не змогли проголосувати за жоден iз законів, котрий торкався би внесення змін до проведення парламентських виборів. Турчинов резюмував: на погоджувальній нараді лідери фракції також не дійшли спільного знаменника, а відтак вибори проходитимуть за старою схемою.

А стара схема передбачає наявність змішаної системи, закриті списки в її партійнiй частині, 5-відсотковий бар’єр для партій, відсутність блоків, 5-річний термін повноважень Верховної Ради, 450 депутатів у складі парламенту та 60-денний термін підготовки до виборів. Якщо виходити з того, що Президент зможе оголосити перевибори не раніше кінця серпня, найближча неділя по завершеннi 60-денного виборчого періоду припадає на 2 листопада.

Саме тоді, очевидно, і відбудеться свято волевиявлення, але з однією вагомою поправкою: якщо тільки ці вибори відбудуться взагалі. Адже джерела «УМ» кажуть, що 250 голосів за утворення нової більшості вже зібрано, й зараз тривають відчайдушні торги за перетягування потенційних «більшовиків» на поле тих, хто таки прагне проведення виборів. Нагадаємо: якщо складеться нова коаліція, Президент позбудеться причин для розпуску парламенту.

Санкції: без наслідків для ЗМІ

Іще один позитив учорашнього дня полягає у ретушуванні закону «Про санкції». Напередодні «УМ» присвятила статтю нормам цього закону, які могли б вдарити по свободі вітчизняних мас-медіа. У підсумку спірні положення з закону прибрали. Натомість, прокоментував голова парламентського комітету зі свободи слова Микола Томенко, пропонується внести зміни до діючих законів «Про телебачення та радіомовлення», а також «Про друковані ЗМІ», котрі дозволять застосовувати санкції проти редакцій, що пропагують сепаратизм та тероризм.

«Ми спрощуємо процедуру обмеження або припинення діяльності ЗМІ. У випадку з телерадіокомпаніями ми пропонуємо, щоб за поданням СБУ Нацрада з питань телебачення та радіомовлення розглядала питання протягом трьох днів, і в разі підтвердження пропаганди тероризму з боку медіа приймалося рішення про його тимчасове відключення, а справа передавалася до суду. У свою чергу, суд протягом трьох днів також приймає рішення і остаточно підтверджує або не підтверджує підтримку тероризму», — пояснив Томенко. У випадку друкованих видань, за його словами, рішення щодо передачі до суду мають ухвалювати Держкомітет iз питань телебачення та радіомовлення або Міністерство юстиції.

ГТС: лишається у державній власності

До інших учорашніх голосувань. Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроект щодо реформування системи управління єдиною ГТС України. «За» проголосували 228 депутатів. Як лобіст цього документа до парламенту прибув Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Відтак відбулося голосування, і тепер, згідно із поправками, «українська ГТС залишається на 100% державною власністю», — прокоментував Яценюк.

Він додав, що Українська держава оголошує публічний конкурс на залучення інвесторів щодо модернізації й експлуатації ГТС. Такими інвесторами, відповідно до закону, можуть бути лише компанії країн-членів ЄС або США, якщо вони відповідно сертифіковані.

«Якщо компанія, яка виграла конкурс, приймає рішення щодо зміни своєї структури власності, то таке рішення може прийматися лише у випадку, якщо на це згоду дає українська сторона. Може статися так, що виграє компанія-резидент ЄС, а потім зміниться структура власності, і під лейблом ЄС може бути власність, наприклад, країни-агресора», — роз’яснив Яценюк.

Ратифікація угоди з ЄС: невдала спроба

Якщо не рахувати курйозних моментів, без яких, мабуть, не обходиться жодне засідання Ради, до подій учорашнього дня можна віднести й блокування «Батьківщиною» трибуни Ради з вимогою щодо невідкладної ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. (Хоча й таке блокування саме по собі є курйозом).

«Батьківщинівці» спочатку розгорнули плакати з відповідними вимогами, але після виступу з трибуни свого тимчасового голови Сергія Соболєва прибрали наочну агітацію. Соболєв наголосив на тому, що фракція вимагає ратифікації Угоди з ЄС, ухвалення Закону про люстрацію, розгляду урядових економічних законопроектів та прийняття рішення про перевибори влади у Харкові. Давши своєму лідеру проголосити цей короткий спіч, депутати відійшли від трибуни.