Символ над усе

14.08.2014

Ой волошки, волошки,

Ніжні, духмяні, сині,

Ви у моєму житті

Спогад чудовий лишили.

Бачу вас, перебірливих,

у природному лоні,

Під синім небесним шатром,

На пшеничних полях України

У сусідстві лиш з хлібним зерном...

Понад десять років я — незмінний передплатник вашої газети, яка стабільно і переконливо, принципово й об’єктивно відстоює державні інтереси суверенної України, сприяє підвищенню майстерності професійних журналістів, поповнює і виховує лави молодих літераторів. Я, на жаль, не належу до цієї когорти, моя роль у цьому процесі споживацька, але іноді й самому хочеться через улюблену газету сказати своє слово.

Кожна країна має свої державні символи. Крім Державного прапора — Державний герб, Державний Гімн. За допомогою цих символів звеличується держава, її могутність, мужність громадян, а також застерігаються народи інших держав. Із цією метою на гербах (іноді на прапорах) зображують хижих звірів, птахів: тигрів, ведмедів, левів, орлів.

Державна символіка України не містить жодних погроз будь-кому, а її стяг прикрашено кольорами, наявними у природному оточенні нашої країни — пшенично-волошковими.

Згідно з постановою Верховної Ради України, щороку 23 серпня відзначається в країні День Державного прапора України. Мені здається, що ще недостатньо проводиться виховна робота серед молоді, а також просвітницька — серед решти населення щодо патріотичного виховання і згуртування навколо державних символів.

У період служби на флоті мені доводилося бачити у США, з якою повагою американці ставляться до свого смугастого прапора. І що особливо запам’яталося — в період підготовки до президентських виборів портрети кандидатів на найвищу посаду в державі виставляли у вітринах магазинів або в інших видних місцях, коротко візначали заслуги одних, недоліки або ж і компромат (іноді й карикатури) на інших. І все це під державним прапором США. Із цього напрошується висновок, що найвищим пріоритетом є інтереси держави, а не окремих партій, особливо в таких питаннях, як захист держави, цілісність її території, суверенітет. На сьогодні ці питання особливо актуальні й для нас.

Арсен ГРИНЕНКО,
пенсіонер, суддя у відставці
Київ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>