Найжорстокішими є війни етносів різних конфесій за свободу чи державну самостійність, за домінування в політичному житті країни, за храми чи просто за образи на релігійному ґрунті. Але справжнім ноу-хау росіян у ХХІ столітті стали війни православних східного обряду між собою, властиво війна російського імперського православ’я проти своїх одновірців у Грузії та Україні.
Російська православна церква (РПЦ) завжди була на службі в імперських правителів держави, їх духовним рупором, незалежно від того, хто був при владі — Романови, комуністи чи колишні кадебісти. Свою агресивну нішу ця церква завжди займала неоднозначно як у колоніальному розбої — «собіранії зємєль русскіх», так і в переслідуванні як інородців, так і неугодних з інших конфесій не тільки на теренах Російської Федерації, а й інших держав.
На Євразійському континенті нараховується 13 православних держав, більшість яких опинилася поза зоною імперського панування Росії, в основному в ЄС або як кандидати до вступу до Європейського Союзу. Прямий вплив Росії зостався тільки на Вірменію та Білорусь, які, як васали, повністю залежать від неї економічно, а відтак і політично. Залишається незалежна Україна, Грузія та Молдова, які Путін будь-якою ціною намагається собі підпорядкувати.
Шалений тиск на ці держави РФ здійснює не лише в політичному та економічному плані, а й у широко задіяній інформаційній та дипломатичній війнах, які ведуться весь час після розвалу СРСР. До цієї війни залучена і РПЦ як її авангард, як ідеологічне підґрунтя, як могутня духовна зброя.
Православну війну проти православних грузинів та українців лідери російських колонізаторів ведуть не для духовних потреб, а для політичного і економічного закабалення, для утисків і приниження, задля своєї політики геноциду. Очолюють війну не росіяни, не ревні віряни, а русифіковані інородці, які в історії Росії виступають, як офірні цапи. Нам говорять, що українців нищив грузин Сталін, єврей Каганович, поляк Косіор, латиш Лаціс. Ми тут ні при чому. Тепер «руссій мір» нав’язують нам вепс Путін, мордвин Гундяєв, єврей чи вірменин за походженням Медведєв тощо.
Доларовий мільярдер, спекулянт за покликанням Гундяєв, а за сумісництвом патріарх Російської православної церкви благословляє російське воїнство на загарбання Криму, на вбивство українців на їхній рідній землі лише за те, що вони розмовляють рідною мовою. Оце зразок духовності та православного «чєловєколюбія»!
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
