Як утовкмачує у наші голови пропагандистська машина нинішньої влади, Донбас голосуватиме на наступних президентських виборах за Віктора Януковича, вважай, одностайно. Крім того, діючий Прем'єр-міністр нібито має беззаперечну й масову підтримку так званих центристських. Очолюване головою Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення Іваном Чижем Всеукраїнське об'єднання лівих «Справедливість» тут теж винятком не стало, підтримавши на своєму з'їзді кандидатуру глави уряду. Тож навряд чи хтось сподівався, що в цьому «тихому болоті» — на Донеччині, де «все схвачено», — заведеться якась там опозиція. До того ж у лавах «Справедливості» донбаські організації відігравали, без перебільшення, ключову роль. Донецька, яка нараховувала близько семи тисяч членів, належала до найчисельніших та найавторитетніших. Павлоградська домінувала на Дніпропетровщині, бо була чи не єдиною живою і впливовою. Свого часу на її базі навіть проходило засідання політради всієї партії, що засвідчило високий рівень роботи місцевої організації.
Тому події останніх днів для пана Чижа справді стали ударом нижче пояса. Минулої п'ятниці про свій демарш заявила Павлоградська міська організація «Справедливості». Як повідомив її лідер Євген Соя, оренду приміщення Будинку культури імені Гагаріна вони оплатили завчасно, однак партійців туди так і не допустили. На щастя, погода цього дня виявилася сприятливою для вуличних зібрань. За зізнанням Євгена Олександровича, він, будучи членом політичної ради своєї партії, упродовж чотирьох років вимагав від неї одного — приєднатися до опозиції. Та й перед Чижем ставив питання категорично: або ти — міністр, або — лідер партії. Рішення партійного з'їзду в Києві про підтримку Януковича Євген Соя вважає нав'язаним силоміць. Отож павлоградці не знайшли іншого виходу, як гучно висловити власну окрему позицію. Щоправда, лав ВОЛ «Справедливість» павлоградці поки що вирішили не залишати, але поставили вимогу про скликання позачергового з'їзду і заявили про беззастережну підтримку кандидатури Віктора Ющенка. Цікаво, як зреагує на це пан Іван Чиж?
Показово констатувати таку політичну колізію на виборчому окрузі, який ще під час парламентських виборів 2002 року прогримів на всю Україну нечуваною трагедією: перед самісіньким початком підрахунку голосів було виявлено повішеним голову однієї з дільничних комісій Миколу Кандалу. Правоохоронці розцінюють це як самогубство, але Євген Соя однозначно говорить про навмисне вбивство, бо разом з однодумцями підтримував кандидатуру Юрія Халимендика, який був головним опонентом переможця виборів — Сергія Тигіпка. Кандала, на його думку, нізащо не погоджувався йти на фальсифікацію, за що й поплатився життям. Отож, за твердженням Євгена Олександровича, «Мукачів» для них настав ще чотири роки тому. І бритоголових хлопців на виборчих дільницях, особливо віддалених, вони набачилися у 2002-му. Павлоградські «справедливці» послідовно залишаються у реальній, а не ляльковій, опозиції й тепер докладають усіх зусиль для того, щоб подібне більше не повторилося, зокрема, «накривають» усі без винятку виборчі дільниці за принципом «шість членів комісій — шість спостерігачів».
Цю істину лідер донецької обласної організації «Справедливості» Віктор Прилепський обнародував ще на зборах своїх однопартійців у Павлограді, куди завітав як секретар виконкому партії та куратор шести областей Східної України. Зокрема, повідомив про факти невиконання соціального контракту з населенням регіону колишнього виборчого блоку «За єдину Україну!», підпис під яким поставив саме Віктор Янукович. Чи не найпоказовіший серед них — запущене будівництво каналу «Дніпро-Донбас». У подальших діях своєї організації Віктор Володимирович пообіцяв піти значно далі за павлоградців, передбачивши не більше й не менше, як її саморозпуск і беззастережну підтримку кандидатури лідера «Нашої України» у складі об'єднання «За Україну! За Ющенка!» І ці слова зі справою не розійшлися. Вже 22 серпня Донецька обласна організація ВОЛ «Справедливість» наказала довго жити; тепер її вже колишні члени пов'язують свої помисли винятково з ім'ям Віктора Ющенка. Таке рішення було прийнято на зборах, що відбулися у Краматорську. Вже наступного дня Віктор Прилепський завітав з цією новиною до Павлограда, куди прибув у рамках свого першого туру по Дніпропетровщині Віктор Ющенко.
«Я не хочу, щоб мої четверо дітей жили в зоні, і чимдалі знаходжу на Донбасі все більше однодумців», — рішуче заявляє Прилепський, до речі, шахтар зі стажем. Більше того, він повідомив, що рішення про підтримку Ющенка найближчим часом мають прийняти й партійні організації «Справедливості» інших східних областей. Отож вірному служникові нинішнього режиму Іванові Чижу, який свого часу проміняв одну з керівних ролей у Соцпартії на міністерський портфель, світить доля генерала без армії?
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
