Вбивство Леона Фрайфельда сколихнуло весь Львів. І поновило дискусію навколо правомірності рішень суду присяжних.
Наприкінці минулого тижня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області таки засудила громадянина Королівства Марокко Шакіба Отмана до 15 років позбавлення волі за вбивство відомого львівського травматолога Леона Фрайфельда.
Нагадаємо, що жорстоке вбивство світоча львівської медицини сталося у жовтні 2012 року. Шакіба Отмана затримали біля тіла пана Леона, хлопець був увесь забризканий кров’ю жертви. За словами свідків, убивця збив лікаря з ніг, довго бив ногами і завдав таких травм обличчю, що чоловіка не змогли одразу впізнати. Жорстоке вбивство сколихнуло увесь Львів, на похорон Фрайфельда прийшло більше тисячі людей.
Спершу долю звинувачуваного, вперше в українській незалежній історії, було передано на розгляд суду присяжних. Адвокат родини потерпілого Людмила Роюк була впевнена в обвинувальному вердикті. «Очевидці затримали Шакіба Отмана безпосередньо в момент скоєння злочину, коли ще кров на його одязі не висохла, — говорить адвокат. — Кров з одягу була вилучена, було проведено цілу низку експертиз: генетичну, молекулярну, імунологічну... Всі вони довели, що ця кров належала покійному Фрайфельду і що її просочення йде знизу вгору. Навіть було проведено експертизу того, що Шакіб Отман дійсно носив цей одяг», — повідомила вона. Однак вирок трьох жінок-присяжних став шоком для родини та усієї громади — вони визнали Шакіба Отмана невинним.
Вадим Фрайфельд розповів, що його брата запрошували працювати в Ізраїль, адже навіть там захоплювалися його талантом травматолога. Тож вирок присяжних став образою його пам’яті. Пан Вадим розповів , що створив інтернет-петицію, яка містить лише одну вимогу — встановити справедливість. Її вже підписали більше 2430 людей із 45 країн світу. Через неї його часто запитують у листах: «Як може бути суд присяжних лише з трьох людей однієї статі та приблизно одного соціального статусу?». Він припускає, що присяжних могли фінансово мотивувати до такого вироку.
На думку відомого у Львові правозахисника Олексія Вєренцов, перший в Україні суд присяжних був скомпрометований. «Були допущені серйозні недоліки в системі формування складу присяжних, адже троє присяжних — це дуже мало. Ніхто не знає, як саме їх обирали, наскільки ті люди достойні представляти думку громади та вирішувати вину чи невинність обвинуваченого. Ніхто широко не досліджував особи цих людей, навіть про їхню освіту нічого не відомо. На мою думку, їх не вибирали, їх просто призначили ті, хто має стосунок до корупційних кіл. Присяжних має бути не троє людей, а як мінімум вісім або дев’ять. Вони повинні мати правову освіту. Особливо це актуально у кримінальних правопорушеннях, де є певна процедура фіксування доказу. І коли прокурор їх представляє, то присяжні повинні розуміти юридичні нюанси».
Родина загиблого, яка подала апеляцію і добилася перегляду вироку, тепер рішенням суду задоволена, хоча вимагала довічного ув’язнення. «Батька нам уже ніхто не поверне, але людина повинна відповідати за свої вчинки», — каже донька загиблого Анна Фрайфельд.
Наразі ж марокканець перебуває у слідчому ізоляторі і збирається подавати позов до Європейського суду з прав людини. Тож ставити крапку у цій справі ще зарано.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
