Стрибки на батуті — молодий вид олімпійської програми. Дебютував цей побратим гімнастики й акробатики на Іграх у Сіднеї. У жіночих змаганнях другою тоді стала наша Оксана Цигульова, представниця миколаївської батутної школи, тому й цього разу ми сподівалися на успіх жінки, Оксаниної землячки й колишньої партнерки в парних стрибках — Олени Мовчан. Але Оленка минулої п'ятниці вирішила ризикнути, замахнутися на «золото», помилилася й скотилася на підсумкове п'яте місце. А от Юрій Нікітін, ще один батутист із Миколаєва і підопічний того ж тренера — Володимира Горжія, наступного дня несподівано для багатьох здобув нагороду найвищої проби.

Більш емоційних радощів з приводу виграшу Олімпіади Афіни точно не бачили. Стан української «вільниці» Ірини Мерлені-Мельник після того, як суддя по закінченні фінального двобою в категорії до 48 кг з японкою Чіхару Іто підняв угору її руку, був дуже близький до істерії. 22-річна львів’янка кинулася обіймати й тиснути руки всім навколо, а першим «постраждалим» виявився... рефері. Вона не переставала цілувати людей і плакати від радощів і тоді, коли стояла на п'єдесталі пошани й приміряла оливковий вінок та золоту медаль. Саме ця медаль виявилася першою в історії найвищою нагородою в жіночій вільній боротьбі, розіграною на Олімпіадах.

Чотири роки тому на Олімпійських іграх у Сіднеї чоловіча збірна України зі спортивної гімнастики посіла високе друге місце. Тоді в її складі виступав 23-річний харків’янин Валерій Гончаров, який невдовзі опинився... в канадському цирку, де йому платили значно більше, ніж на Батьківщині. Що спонукало українця повернутися додому, важко сказати, але точно, що не гроші: задоволені канадці були згодні збільшити гімнастові платню, аби він залишився. Проте Валерій побачив по телевізору чемпіонат світу й знову уявив себе на помості; незабаром він здивував своєю появою на базі в Кончі-Заспі головного тренера нашої команди Анатолія Шемякіна.

Коли кореспондент «УМ» після перемог Яни Клочкової телефонував до Афін і розмовляв із віце-президентом Федерації плавання України Андрієм Власковим, цікаво було довідатися не лише про подробиці Яниного виступу, а й про можливості інших наших плавців у олімпійському Акватик-центрі. Пан Власков iз цього приводу жодних ілюзій не плекав, був небагатослівним і на питання про наступні ймовірні медалі відповів по-спартанськи коротко: «Сердінов». Це було вже після того, як на стометрівці брасом відверто провалився Олег Лісогор. Керівництво ФПУ робило основну ставку на молодого плавця з Луганська Андрія Сердінова, який не раз показував гарні результати «на Європі», був срібним призером чемпіонату світу-2003, вигравав етапи Кубка світу, але цього разу мав довести свою спроможність на турнірі особливої ваги — Олімпіаді, у найсерйознішому протистоянні — з крутими американцями. Ішлося про дистанцію — 100 метрів батерфляєм, на якій у недалекому минулому був лідером інший український плавець — Денис Силантьєв (цікаво, що в 2000 році він у цьому виді програми став бронзовим призером чемпіонату світу на «короткій» воді тут же, в Афінах). Щоправда, цього разу досвідчений «Містер Батерфляй», срібний призер Сіднея на 200-метрівці, не доплив на «сотці» навіть до півфіналу — в 1/4 він показав час 53,46 — четвертий у тому кваліфікаційному запливі, який, до речі, виграв Сердінов. 21-річний луганчанин не лише символічно, а й гідно прийняв естафету у старшого товариша, дійшовши до фіналу й налаштувавшись лише на перемогу.

Відразу шість клубів вищої ліги вибули з боротьби за Кубок України на стадії 1/16 фіналу, де вони змагалися з колективами першої і другої ліг. Таким чином, з 16 представників «вишки» лише 9 продовжують боротьбу за національний трофей. Нагадаємо, що в першому раунді змагання від краснопільського «Явора» постраждало «Закарпаття», а минулих вихідних ряди невдах поповнили «Арсенал», «Оболонь», «Борисфен», «Металіст», «Чорноморець» та «Ворскла», яка взагалі була розтрощена одним із лідерів першого дивізіону — охтирським «Нафтовиком».

За задумом, Олімпіада в Афінах мала б стати «найчистішою» в сенсі допінгу. Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА), йдучи назустріч головним стартам чотириріччя, зробило жорсткішим підхід до пошуку заборонених препаратів. Спеціально до Ігор-2004 набрали чинності нові Антидопінгові правила: вперше всі спортсмени — учасники Олімпіади до Ігор — мали пройти перевірку на всі заборонені препарати. На самій Олімпіаді обов'язково перевіряють призерів, а також тих, на кого вкаже жереб та осіб, які викликають підозру своїми «неадекватними реакціями» (тоді як на попередніх Іграх допінг-контроль здійснювали вибірково — в основному проби на допінг брали в тих атлетів, яких раніше підозрювали в ковтанні нечесних пігулок і «коліс»). Особливим пунктом у нових правилах відзначено, що атлети повинні заздалегідь представити список препаратів, які вони приймали за рекомендаціями лікарів.