А літаки як ластівки

25.07.2014
А літаки як ластівки

Птахам на Олиному малюнку нiчого не загрожує. (автора.)

Усі звертають увагу на її кучеряве волосся. Олі 10 років. Її рідне місто — Стаханов Луганської області. У неї прості батьки. Мати працює в пекарні, батько — охоронцем. А Оля — зірка. Поважна, грайлива, кокетлива... Її мама каже, що вона — викапаний татунцьо, навіть документів не треба, і так на вулиці кожен знає, чия вона.

Оля після закінчення четвертого класу з 18-річною сестрою переїхали в Київ до друга. Її батьки кілька років тому розлучилися. У тата — інша сім’я, підростає малесенький братик. Тепер дві Олині сім’ї залишилися у Стаханові. Бо робота. Особливо своєю працею переймається мати. Вона навіть у відпуску не може піти, щоб провідати доню в столиці. І хоча в місті моторошно, але вона не втомлюється повторювати — війна війною, а їсти хочеться завжди. І тут без хліба, булочок із маком і калачів Олиної матері не обійтися.

Мама дiвчинцi по 10 разів на день телефонує. Переймається, що їла, чим займалася, з ким проводить час. Оля майже не згадує Стаханова. Сумує тільки за маминими булочками з маком і друзями з двору, з якими на день народження ходила у парк на пікнік. Каже, що у Стаханові найбільше їй запам’яталися літаки. Вони літали так низько над головами і так часто, наче ластівки. Оля дивилася на них, немов на чудо. І понад усе хотіла бути стюардесою. Поки не дізналася, що їх збивають ракетами, як хлопці рогатками ластівок.

Тож поки у Стаханові літаки літають на рівні п’ятого поверху, Оля заглибилася у столичне життя і змінила мрію. Тут для себе вона відкрила новий світ. Уперше в житті дівчинка зі Стаханова побачила в музеї хати під солом’яним дахом, в яких колись жили люди. Вперше каталася верхи на коні й годувала страусів. А після нашого знайомства Оля захотіла стати журналістом. І вже хоч сьогодні готова працювати в «Україні молодій». Ледве вмовила її почекати хоча б п’ять років.

Оля довго думала, чим себе зайняти, і придумала, що, поки буде чекати п’ять років, стане екскурсоводом. «Я знаю кожен куток на Майдані й на Хрещатику. Була в музеї на Золотих воротах. Матиму що розказати своїм стаханівцям», — Оля на прощання обіймає мене, просить заходити до них у табір ще та обіцяє пошвидше підрости і прийти до нас у редакцію на стажування. І принести найкращі у світі мамині булочки з маком.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>