«Автоцивілка» під загрозою

Уже двічі останнім часом парламентський Комітет з питань фінансів та банківської діяльності штурмували обурені автомобілісти, перед якими страхові компанії не виконали свої зобов’язання за полісами автоцивілки (ОСЦПВ). Ошукані страхувальники наполягають: якщо не вжити термінових заходів для вирішення проблеми, вона може набути катастрофічних масштабів. Адже, за оцінками експертів, Україною сьогодні їздить близько 300 тисяч водіїв iз полісами компаній-банкрутів, а ще близько півтора мільйона — з полісами, виданими СК, котрі стоять на межі банкрутства.

Банкрутів багато, а може бути й більше

Ошукані стахувальники досі очікують виплат за боргами СК «Бонус», «Страхові традиції», АСК «Вексель» та СК «Галактика», що розорилися ще в 2007-2010 роках. Минулоріч офіційно визнано банкрутами «Українську екологічну страхову компанію», «Інвестсервіс». Згідно з офіційною оцінкою Нацфінпослуг наразі загальна заборгованість страховиків-банкрутів iз страхових виплат становить 47,9 млн. грн. Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг тільки за п’ять місяців поточного року вже встигла анулювати ліцензії 21 українській страховій компанії. Чотирнадцятьом компаніям ліцензії призупинено, а ще п’ятірку страховиків виключено з реєстру фінустанов. На цьому Нацкомісія не зупинятиметься, прогнозуючи: до кінця року з вітчизняного ринку страхування піде ще 7—10% компаній, які не виправдовують довіри клієнтів.

Як свідчать експерти, поточна заборгованість перед клієнтами СК, яких уже позбавлено ліцензії («Лафорт», «Інтертрансполіс», «Українська екологічна страхова компанія», «Статус», «Інкомстрах», «Наста», «Добробут», «Провіта») становить близько 175 млн. грн. Проблемною лишається страхова компанія УТІКО (орієнтовний рівень заборгованості — близько 20 млн.). В «Оранті», де вже введено тимчасову адміністрацію, попередньо прогнозують близько 100 млн. грн. боргу.

Фахівці наголошують, що в такій ситуації накопичувати зобов’язання з виплат особливо небезпечно. Не можна ховати голову в пісок. Адже кількість постраждалих від нерадивих страховиків може вирости в рази, а це загрожує масштабними акціями протесту, котрі спровокують руйнування і так нестабільного страхового ринку, разом iз добросовісними його учасниками.

Державний гарант чи «Роги і копита»?

Відповідно до чинного законодавства, гарантувати виплати потерпілим у ДТП, якщо страхова компанія збанкрутіла, — це функція Моторно-транспортного бюро України. Прямий обв’язок МТСБУ — погасити борг збанкрутілої СК. Але наразі воно свій обов’язок виконувати не поспішає. За оцінкою президента Української федерації страхування Андрія Перетяжка, через недосконалість законодавства МТСБУ за останні шість років виплатило компенсації за полісами страховиків-банкрутів лише 10—15% від загальної кількості потерпілих.

Нинішня процедура отримання виплат iз гарантійних фондів МТСБУ складна і неефективна.

Директор МТСБУ Наталя Гудима запевняє, що Бюро таки виплачуватиме борги страховиків-банкрутів, але за певних умов. Умови наступні:

— господарський суд має визнати страховика банкрутом;

— вимога особи, яка має право на відшкодування, включена до реєстру вимог кредиторів, затвердженого господарським судом;

— є підтвердження ліквідаційного балансу, що борг дійсно не виплачено.

Якщо ж процедура банкрутства страховика вже почалася, виплати зі своїх фондів МТСБУ може здійснити тільки після її завершення. А тривати цей процес може… роками.

Тобто представники МТСБУ наче й не проти виконати свої зобов’язання, але чекають, доки всі означені вимоги буде виконано. При цьому вони мають можливість трактувати умови закону залежно від конкретного випадку. Правозахисники вважають, що така позиція є маніпуляцією, затягуванням часу, аби просто небажанням платити борги банкрутів. Адже гарантійний фонд МТСБУ разміщений у банках, і банки виплачують проценти за користування цими коштами. Отже, ділкам невигідно віддавати належне потерпілим, інакше зменшиться фонд, а значить — і відсотки.

У МТСБУ визнають: фонди, з яких би мали проводитися виплати, не мають належного запасу ресурсів. Їх обсяг наразі оцінюють у 100 млн. грн. А 250 млн. «згоріли» у «Брокбізнесбанку». Питання ж, як і чому там саме напередодні банкрутства загадковим чином опинилися 2/3 фонду гарантування «автоцивілки», лишається відкритим.

Продам борги за півціни

Тим часом внаслідок глухої оборони страховиків почали виникати факторингові компанії. Вони скуповують борги страхових компаній, пропонуючи постраждалим 30-50% від реальної суми боргу. В ситуації, що склалася, частина клієнтів збанкрутілих компаній на таку пропозицію охоче пристає: краще мати меншу суму, але зараз, ніж невідомо яку, та ще й невідомо, коли. Факторингова ж компанія внаслідок таких домовленостей отримує можливість стягнути 100% компенсації саме з фондів Моторного бюро. З одного боку, є загроза реалізації через факторингові компанії схеми, коли СК доводять до банкрутства, а її портфель продається задешево підприємливим особам (не виключено, що вони «в долі»). Втім частина експертів позитивно сприймає такий підхід: можливість отримати синицю в руки знімає соціальну напругу та проводить своєрідне очищення ринку автострахування.

Вони варять, ми сьорбаємо?

Є два шляхи вирішення проблеми. Перший — дотримуватись існуючого законодавства. Його і в нинішньому вигляді вистачає, щоб чесно виконувати свої обов’язки на ринку. Головне — щоби була на те політична воля МТСБУ та Нацкомісії фінпослуг. Юридичних повноважень для цього достатньо.

Другий шлях — внесення змін до законодавства для спрощення процедури виплат. МТСБУ і Нацкомісія фінпослуг уже підготували узгоджені зміни до страхового законодавства, які незабаром будуть подані на розгляд парламенту. Зокрема, дозвіл здійснювати виплати потерпілим з моменту позбавлення страховика ліцензії на здійснення ОСАЦВ або відкриття справи про банкрутство.

Наталя Гудима, директор МТСБУ, впевнена: «Прийняття саме таких змін до законодавства дозволить потерпілим швидко отримати відшкодування від проблемних страхових компаній, справи про банкрутство яких тягнуться роками. Прийняття законопроекту надасть МТСБУ можливість повною мірою виконувати свої гарантійні функції, повернувши довіру страхувальників».

Народний депутат Вадим Меріков, який є членом координаційної ради цього бюро, каже, що пропоновані зміни дозволять МТСБУ здійснювати виплати потерпілим у випадку неплатоспроможності страховика не після його ліквідації, а при перевищенні страховиком визначеного Законом строку для здійснення страхової виплати 90 днів. Але наголошує: «Важливо, щоб МТСБУ ще до прийняття законопроекту вжило всіх можливих заходів для найшвидшого врегулювання проблемної заборгованості неплатоспроможних страхових компаній».

Утім експерти налаштовані не так оптимістично. Так, задекларовано непогані ідеї. Але механізми їх втілення не сформульовані. Тому поки що у страхувальника є лише варіанти дії у правовому полі: виглядати журавля в небі, очікуючи змін у законодавстві та оновленого рішення щодо процедури виплат через МТСБУ, або переуступити борг факторинговій компанії і втратити принаймні половину компенсаційної суми.

Утім існує й третій варінт. Об’єднуватися з іншими потерпілими та через суди та компетентні органи самостійно формувати цивілізований страховий ринок.

ДОВІДКА «УМ»

«Автоцивілка» — народна назва обов’язкового виду страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ ВНТЗ). Придбавши поліс «автоцивілки», водій транспортного засобу в межах страхової суми знімає з себе відповідальність за матеріальний збиток, який може завдати життю, здоров’ю чи майну потерпілих. Страховим випадком визнається факт спричинення збитку третім особам у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася з вини або з необережності водія застрахованого транспортного засобу. Вартість полісу «автоцивілки» визначається Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При розрахунку вартості поліса беруть до уваги тип транспортного засобу і об’єм двигуна, місце реєстрації транспортного засобу, стаж водія, наявність чи відсутність страхових випадків (раніше скоєних ДТП), сфера використання, термін дії договору. Розмір страхової суми, в межах якої проводитимуться виплати, встановлюється згідно з чинним законодавством та становить 100 000 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю кожного потерпілого (до 5 осіб) та 50 000 грн. — за шкоду, заподіяну майну потерпілого (до 5 осіб).

КОМЕНТАРІ

Василь Дарков, голова правління Всеукраїнського об’єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист»:

— Треба рухатися не законодавчим шляхом, а створювати ринковий стандарт. Нинішня система страхування зовсім не відповідає вимогам сучасного розвитку. Ринок не може існувати, коли незахищені ті, хто купує страхову послугу. Необхідна система захисту споживача. А ми бачимо інше: учасники ринку намагаються використати шахрайськi схеми, не виконати свої обов’язки. Така система приречена на розвал.

Людмила Бєлошицька, генеральний директор асоціації «Страховий бізнес»:

— Державний нагляд не є ефективним у нинішній ситуації. Необхідно запровадити механізми ринкового нагляду. Всі учасники страхового ринку добре знають, хто чого вартий: хто займається оптимізацією, а хто дійсно неплатоспроможний. З балансів страхових компаній можна легко зрозуміти, наскільки страховик платоспроможний. Тож необхідно, щоб страховики мали в руках дієві механізми самоочищення ринку.

А ТИМ ЧАСОМ...

У Президента — «авіацивілка»

Авіапарк очільника України застрахували у голландців

Перші особи держав також мають зобов’язання у страховій царині: обов’язкове страхування повітряних суден, відповідальності експлуатанта за шкоду, заподіяну третім особам, і відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу. Неодмінне також страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу. Як стало відомо з «Вісника державних закупівель», днями ДАП «Україна» ДУС за підсумками тендеру уклало угоду з ПАТ Страхова компанія «Українська страхова група» на послуги зі страхування вартістю 4,18 мільйона гривень. Страхують три літаки й два гвинтокрили. Страховку оформлять на шість місяців, — до кінця поточного року. Найдорожче оцінено літак А-319-115 (364 млн.грн). А кожен член екіпажу застрахований на 100 тисяч гривень. Також застраховані пасажири літаків (250 тис грн.) та їхній багаж (1 131 грн.). Страхова сума за затримку перевезення — 4 694 гривень). Шкода, заподіяна третім особам, оцінена від 150 до 300 мільйонів гривень для літаків.

«Українська страхова група» належить голландській компанiї TBIH Financial Services Group N.V..

Оксана СОВА