Путін і загроза

Напередодні екстреного засідання Ради безпеки Російської Федерації, яке скликав на вчора Володимир Путін, як російські, так і західні оглядачі обережно пророкували йому роль «історичного». Головним і по суті єдиним питанням порядку денного була ситуація в Україні. Хоча формулювання теми засідання було іншим: «розглянути комплекс питань, пов’язаних із забезпеченням суверенітету й територіальної цілісності Російської Федерації».

Від ВВП чекали «доленосних» рішень чи принаймні заяв, які ознаменують переломний (у той чи інший бік) момент у напружених відносинах між Росією та Заходом. Окремо відзначали місце проведення Радбезу — не в президентській резиденції в Ново-Огарьово, а в самому Кремлі.

Після звернення президента до народу щодо збитого літака Малайзійських авіаліній, яке Путін (у дещо перекошеній краватці й чомусь уперто дивлячись трохи вбік від камери) несподівано виголосив майже о пів на другу ночі, склалося враження, що хтось із західних лідерів таки знайшов спосіб похитнути самовпевненість кремлівського господаря. Просто до відома: у Вашингтоні на той час було близько 17-ї.

За однією з версій, на засіданні РБ президент міг оголосити про закриття кордону з Південно-Східною Україною, куди з Росії сунуть бойовики, російська військова техніка, зброя та інші «подарунки» сепаратистським ДНР та ЛНР. Саме до цього Путіна раніше закликав президент США Барак Обама.

«Екстреність засідання, ще й з анонсом про «територіальну цілісність», свідчить про нервозність Путіна, — припустив політолог Станіслав Бєлковський. — Недарма з Кремля пролунала версія, що Україна спеціально збила малайзійський «Боїнг», аби виправдати інтервенцію НАТО на свою територію. Путін — людина оборонної свідомості, йому треба пояснювати всі свої кроки тим, що хтось зазіхає на статус-кво».

На думку експерта, до катастрофи пасажирського лайнера Путін був упевнений, що сепаратисти з допомогою Росії швидко розгромлять українську армію. А спроби Заходу цьому завадити зазнають фіаско після того, як він, Путін, посварить економічно залежний від Росії Брюссель із Вашингтоном. Але збиття літака (про)російськими силами перекреслило ці плани, оскільки тепер Кремлю вже точно не вдасться відмежуватися від підтримки бойовиків.

На той час, коли верстався цей номер, засідання російського Радбезу ще тривало, причому переважно в закритому режимі. Єдине, що дозволили почути журналістам — вступне слово Путіна. Який, всупереч очікуванням, заявив, що «прямої військової загрози суверенітету і територіальній цілісності Росії зараз немає». Але пообіцяв «пропорційно відреагувати на наближення НАТО» до російських кордонів. «Угруповання військ НАТО на території східноєвропейських держав демонстративно посилюється, зокрема в акваторіях Балтійського і Чорного моря. Зростають масштаби та інтенсивність оперативної і бойової підготовки. У цьому зв’язку необхідно повністю і в строк реалізовувати всі заплановані заходи зі зміцнення обороноздатності, зокрема в Криму та Севастополі, де нам доводиться фактично заново відбудовувати військову інфраструктуру», — оголосив ВВП.