Віднайти код нації

На днях у столичній галереї MyGallery, що на Подолі на вулиці Кожум’яцька, 18, розпочалась етнокультурна експозиція українського національного рушника «Код нації». Експонати для виставки надав третій Президент, активний борець за українське духовне відродження Віктор Ющенко. «Хоча я — економіст, але впевнений, що націю об’єднає не ВВП, не зарплати, а дві фундаментальні речі — мова і національна культура. Культура з українською книжкою, культура з українським звичаєм та з нашою історичною пам’яттю, — поділився Віктор Ющенко. — Існує протилежний моєму народові імперський світ, який стверджує, що у нас немає власної історії, культури. Ця виставка є яскравим антиприкладом цієї тези і доказом того, що українська культура надзвичайно багата».

Саме відкриття було схожим на світську вечірку в етностилі. Навіть Катя Осадча — у вишуканому вбранні з народними мотивами. На відкриття завітали почесні гості з Пакистану, бригадний генерал Мухаммад Зафар Ікбал із дружиною. «Українські рушники надзвичайно гарні, — зізналися гості, — ми навіть вдома маємо кілька штук».

На виставці глядачі занурюються у цікавий світ українського рушника. «Код нації» відкриває глядачеві таємниці українського орнаменту. Тут відвідувачі спостерігають народження рушника від створення нитки до готового виробу, де розкривається символіка та обрядовість народних елементів. У галереї представлені роботи з Чернігівщини, Сумщини, Поділля та Буковини, але більше уваги акцентовано на рушниках східного регіону. Найдавнішому експонатові близько 100 років.

Сила українського народу криється у символах, що відтворені майстрами та майстринями в побутових речах. Рушник — це не просто відріз прикрашеної тканини, а особливий предмет, що має сакральний зміст. У ньому криється значний масив інформації не просто про історію народу, а про планетарну та космічну ґенезу, про створення людини та інших форм життя. У рушниках міститься головне — закони, за якими Творець збудував цей світ, переконаний старший науковий співробітник відділу фондів Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» та майстер народного мистецтва з вишивки Юрій Мельничук.

Рушник споконвіку супроводжує життя українців від обряду хрещення до весілля, від входження в новий дім і до хвилини, коли на скорботному хресті пов’яжуть його — як побажання безболісної подорожі людської душі у вічність. Вишиваючи, жінка у кожний стібок вкладає свою енергію і найпотаємніші віншування та мрії, вимальовує долю і свій рід, від пращурів до нащадків. Дехто вважає, що рушник — це оберіг. Про це свiдчать слова з пісні Андрія Малишка: «І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала». Та вишивальниця Тетяна Островська, яка за кілька десятків років відтворила тисячі давніх узорів, переконана, що не рушник людину оберігає, а людина народжена для того, щоб шанувати і берегти як зіницю ока код нації, який закладений у символах на полотні.

Призначення виставки — привернути увагу відвідувачів до високого мистецтва, яким, по суті, виступає народна творчість. На відкритті був народний артист України Анатолій Паламаренко. Він зачитав присутнім поезію Шевченкову. «Ми зараз у стані пригніченої духовності і культури. Це видно по всьому, — поділився Анатолій Нестерович з «УМ». — Наприклад, такий жанр, як художнє слово, зовсім зник. Зараз процвітає попса, естрадна піна накрила справжнє мистецтво та культуру. На зміну мистецтву прийшов шоу-бізнес, а там таланту немає, хоча по маленьких крупинках культура відроджується. Дехто почав говорити рідною мовою, молодь ходить у вишиванках».

Виставка «Код нації» триватиме до 30 серпня. Вхід вільний.