Від редакції. Наш читач із Запоріжжя Анатолій Волков доклав чимало зусиль, щоб скласти цей цитатник, але, сподіваємося, читачі «України молодої» належно оцінять цю працю, адже хто може точніше висловитися і дати повнішу дефініцію свого народу, як не його класики, співці душі народної. Якщо ж ми хочемо охарактеризувати найяскравіші риси сусіднього нам народу, то правильніше й толерантніше «надати» слово не нашим, а їхнім моральним авторитетам. І хоча ми не друкуємо матеріали російською мовою, але наведений нижче вірш просто не можна не надрукувати. (Решта цитат подається у перекладі, в тому числі редакції «УМ»).
«Росія — найнаціоналістичніша країна у світі, країна небачених ексцесів націоналізму, пригноблення підвладних національностей, русифікації, країна національного бахвальства, країна, в якій усе націоналізовано, аж до вселенської церкви Христової, країна, яка вважає себе єдино покликаною і яка відкидає всю Європу як гниль і породження диявола, що приречене на загибель».
«Мені здається, що найяскравішою рисою московської національної вдачі є саме жорстокість, як гумор — англійської. Найцікавішою рисою московської жорстокості є її диявольська вигадливість, її, я б сказав, естетична вишуканість. Кажу тут не про жорстокість, яка виявляється інколи як вибух хворої або зіпсованої душі... Я тут говорю про масову психологію, про народну душу, про масову жорстокість».
«Дикий ми, темний, нещасний народ».
«Російський народ — глибоко нещасний народ, але й глибоко нечистий, грубий і, головне, — брехливий дикун».
К Родине
За что любить тебя? Какая ты нам мать?
Когда и мачеха бесчеловечно злая
Не станет пасынка так беспощадно гнать,
Как ты детей своих казнишь, не уставая?
Любя, дала ль ты нам один хоть красный день
На наш весенний путь, раскинутый широко?
Ты навела с утра зловещей тучи тень,
По капле кровь из нас всю выпила до срока!
Как враг губила нас, как яростный тиран!
Во мраке без зари живыми погребала,
Гнала на край земли, в снега безлюдных стран,
Во цвете силы убивала...
Мечты великие без жалости губя,
Ты, как преступников, позором нас клеймила,
Ты злобой душу нам, как ядом напоила...
Какая ж мать ты нам? За что любить тебя?
Пьотр Якубович (Мєльшин Л.),
російський поет-народоволець, каторжанин, 1890 р.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
