Напередодні Президент України Петро Порошенко у телефонній розмові закликав чинного президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея «продемонструвати сильну позицію дій Євросоюзу щодо підтримки України», поінформувавши його про нові факти перетину українського кордону військовою технікою з Росії. У відповідь глава ЄС висловив підтримку і побажав українській владі «мужності в цій непростій ситуації».
Чи означає це, що від чергової «стурбованості» ЄС готовий перейти до третьої хвилі санкцій, сказати важко. Зрозуміло, що деякі держави понад усе прагнуть утриматися від цього кроку, адже переважна частина Євросоюзу дуже залежна від російського газу та вигідних торговельних контрактів із Москвою. Водночас канцлер Німеччини Ангела Меркель, думка якої значною мірою впливає на позицію ЄС, пообіцяла Україні «жорстку підтримку» під час цього саміту.
У тому, що вже саме час запроваджувати третій пакет санкцій щодо Росії, переконані й у комітеті з міжнародних справ парламенту Німеччини. «Я думаю, що санкції неминучі, оскільки, як нам відомо, Росія постачає на схід України військове спорядження — танки, важке озброєння. І немає ніяких ознак того, що Москва піде на деескалацію», — заявив депутат Бундестагу Карл-Георг Вельман у коментарі агенції «Інтерфакс-Україна», висловивши впевненість, що Німеччина підтримає жорсткі дії проти Росії.
На той час, коли верстався цей номер, новин про ухвалені на саміті рішення ще не було. Однак поінформоване джерело в Брюсселі повідомило УНІАН про наміри учасників засідання запровадити чергову низку заходів щодо Росії. Хоча про «третю хвилю», яка мала б завдати російській економіці комплексного й дуже потужного удару, все одно не йшлося. Пропозиції, які підготували для своїх лідерів напередодні саміту посли держав-членів ЄС, там обережно охрестили «другою стадією-плюс».
Підштовхнути європейських лідерів до жорсткості вкотре спробував Вашингтон. США знову закликали уряд Росії припинити матеріальну підтримку сепаратистів на сході України та примусити їх припинити вогонь і звільнити заручників. Як наголосила представник Держдепартаменту Сполучених Штатів Джен Псакі, якщо Москва й на цей раз «відморозиться», США готові до запровадження нових санкцій проти Росії навіть без підтримки Євросоюзу. Раніше, нагадаємо, Білий дім неодноразово висловлював готовність до такого кроку, але закликав ЄС «діяти синхронно», щоб дія санкцій була значно сильнішою.
Проте головним питанням порядку денного позачергового саміту все ж було призначення верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки. Після «касетного скандалу» з прослуховуванням польських міністрів, який позбавив шансів здобути цю посаду главу МЗС Польщі Радослава Сікорського, найбільш вірогідним кандидатом на місце Кетрін Ештон називали представницю європейських лівих, міністра закордонних справ Італії Федеріку Могеріні.
Британські консерватори занепокоєні її можливим призначенням через тісні зв’язки Рима з Кремлем та особисте не вельми приязне ставлення кандидатки до України. З цієї ж причини 41-річну Могеріні не надто прагнули підтримувати Польща, Латвія, Литва та Естонія.
Ще однією фавориткою цих кадрових виборів називали болгарку Крісталіну Георгієву — нинішнього єврокомісара з міжнародного співробітництва і питань гуманітарної допомоги. У Брюсселі її високо цінують за відповідальне ставлення до роботи, професіоналізм та, особливо, аполітичність. Але шанси 60-річної Георгієвої вважалися меншими, ніж в італійки.
Щодо іншої важливої посади — голови Європейської Ради — то тут лідери ЄС далекі від консенсусу. Тож, імовірно, обговорення цього питання відкладуть до наступного саміту, що відбудеться у вересні. Час іще є, адже термін повноважень Германа Ван Ромпея, так само, як і Кетрін Ештон та голови Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу (на зміну якому Європарламент уже затвердив Жана-Клода Юнкера), вичерпується наприкінці жовтня.
Наразі серед найімовірніших претендентів на посаду глави ЄС називають президента Литви Далю Грібаускайте, колишнього прем’єр-міністра Латвії Валдіса Домбровскіса та прем’єра Польщі Дональда Туска. Як повідомили вчора польські ЗМІ, Ангела Меркель телефонувала Туску й заявила, що підтримує саме його кандидатуру.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
