Об’єкт нелюбові

Ніколи не будемо братами?..

Лише за останні дев’ять років, протягом яких Інститут соціальної та політичної психології НАПН України відстежує цю проблему, оцінка українцями особистого ставлення до Росії змінилася кардинально. Якщо в травні 2005-го 71,3% ставилися до північного сусіда «дуже добре» та «в основному добре», то нині таких удвічі менше — 32,9%. Кількість тих, хто описує своє ставлення як «в основному погано» та «дуже погано», зросла за цей самий період утричі — з 16,1% до 48,8% (дослідження проведено Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України; опитано 1905 респондентів у 154 населених пунктах).

При цьому традиційні суттєві відмінності в особистому ставленні до Росії зафіксовано у жителів різних регіонів: найбільше тих, хто ставиться погано («в основному погано» та «дуже погано») — на Західній Україні, де РФ не люблять 73% громадян, а «дуже добре» або «в основному добре» ставляться до неї 17,7%. У центральному регіоні показник позитивного ставлення навіть трохи нижчий — 17,6%, зате антипатиків Росії менше — 62% (решта опитаних зі своїм ставленням не визначилися).

А найбільший відсоток «русофілів» — на сході, де Росію люблять 55,3% респондентів і не люблять 25%. На півдні ж показники симпатії й антипатії виявилися майже однаковими: 39,1% проти 35,6%.

Великі відмінності в настроях щодо північного сусіда спостерігаються серед молоді: тих, хто погано ставиться до Росії, удвічі більше ніж тих, хто їй симпатизує. Якщо у віковій групі від 56 років і більше про своє позитивне ставлення до сусідньої держави заявили 34,5% респондентів (при майже 50% тих, хто відчуває до неї антипатію), то серед українців віком до 29 таких лише 26,7%. Погано або дуже погано до Росії ставляться понад 55% молоді.

Звісно, можна пояснити цей факт юнацьким максималізмом, але річ не лише в ньому. Ті, кому зараз 18—29 років — це юнаки та молоді чоловіки призовного віку та їхні кохані й дружини. І вони чудово розуміють, що сепаратистський заколот на сході України, який із зухвалістю великоруського шовінізму роздмухує Росія, може поставити хрест на їхніх планах на майбутнє. І ті, хто зараз не знаходить собі місця від хвилювання за своїх близьких, не кажучи вже про тих, хто не дочекається своїх коханих та чоловіків із цієї неоголошеної війни проти України, ніколи цього не подарують Росії. От у чому головний історичний злочин Володимира Путіна: в тому, що межу неприязні між нашими народами він «проорав» у майбутнє.

Китаєць — друг Путіна

У світі ставлення до Росії після вторгнення в Україну й анексії Криму також помітно погіршилося. Про це свідчать результати дослідження міжнародного Pew Research Center, фахівці якого з 17 березня по 5 червня опитали мешканців 44 країн з усіх п’яти континентів. У деяких країнах динаміка вражаюча: скажімо, у Польщі кількість тих, хто ставиться до Росії негативно, менш ніж за рік зросла з 54% до 81%. У США порівняно з 2013 роком негативне ставлення до РФ зросло на 29%, у Великій Британії — на 24%, в Іспанії — на 23%, у Німеччині — на 19%. І лише в Греції державу під керівництвом Володимира Путіна люблять майже так само палко, як і раніше, — порівняно з 2013-м кількість антипатиків Росії зросла всього лише на 2%, а «досить добре» або «дуже добре» до неї ставиться 61% греків.

Навіть у досить дружній до Москви Латинській Америці тенденція така сама, хоча динаміка й не настільки разюча, як у США чи Європі. Якщо узагальнити дослідження та вивести середні цифри по всіх 44 країнах, то виходить, що 43% мають про Росію погану думку, а 34% — позитивну.

Окремо соціологи з’ясували ставлення світової спільноти до політики тричі президента Російської Федерації Володимира Путіна. Виявилося, що найменше симпатиків російський лідер має у країнах ЄС та у США, а найбільше — на Далекому Сході. Так, серед наших сусідів-поляків політику Путіна не підтримують 86%. У Європі Путіна ще більше не люблять лише іспанці, 87% яких відповіли, що негативно оцінюють дії російського лідера на міжнародній арені. Таку думку поділяють 85% французів та 77% німців.

Натомість дії господаря Кремля схвалює понад половина жителів Китаю (62%) і В’єтнаму, а також майже 50% громадян Танзанії, Кенії та Бангладеш.

В Україні Путіна негативно оцінюють 75% мешканців, хоча на заході країни цей показник сягає 89%.

А в Росії свого президента люблять усе більше. Соціологи Pew Research Center зафіксували 83% довіри росіян до Путіна, хоча російські дослідження наводять уже вищі цифри.

Що ж до опитування іноземних фахівців, то, на думку російської інформагенції «Новості», цифри в ньому, може, й об’єктивні, а от висновок — неправильний. Погоджуючись із тим, що імідж Росії та Путіна впродовж останніх 12 місяців значно погіршився в Європі, Америці та Азії, РІА «Новості» наголошують, що загалом прибічників РФ у світі більше, ніж противників. Адже в дослідженні «не враховано такого об’єктивного чинника, як кількість населення країн, де проводилося опитування». Адже кількість населення друга Росії — Китаю — більша, ніж Європи й Америки разом узятих. Тож росіяни підрахували кількість населення «дружніх» та «недружніх» до них країн, і вийшло, що Росію підтримують понад 2,7 мільярда людей, а не підтримують — менше 2 мільярдів. Якби такий принцип підрахунку застосовували в міжнародних організаціях на кшталт ООН, Росія з Китаєм уже б упевнено керували світом.