«Мюнхенська змова» в Ріо?

Президент Росії Володимир Путін, президент ФІФА Йозеф Блаттер, канцлер Німеччини Ангела Меркель — ця трійця, зібрана докупи керівником світового футболу, особливо вирізнялася у VIP-ложі стадіону «Маракана» на фінальному матчі Кубка світу. Російський лідер спеціально під фінал «мундіалю» підтасував свій візит до Латинської Америки (Куба—Аргентина—Бразилія), а заодно ще й зустрівся на футболі з давньою приятелькою Ангелою, очільницею найпотужнішої держави Євросоюзу.

Одним із переговорників у цій неформальній обстановці міг бути й Президент України Петро Порошенко. Принаймні він отримав запрошення від глави Бразилії Ділми Руссефф. Першими про це повідомили офіційні інформагенції Росії — країни, якій вочевидь була вигідною кулуарна зустріч у Ріо-де-Жанейро Порошенка й Путіна у присутності Меркель. Поїде чи не поїде? Це питання збурювало українські соціальні мережі впродовж усієї суботи. «Завдяки» російським ЗМІ політ Порошенка на фінал «мундіалю» став майже доконаним фактом. Коментатори обурювалися: як Головнокомандувач ЗСУ може покинути країну заради футболу та ручкатися з президентом країни-агресора? Зрештою, ближче до полуночі з’явилося пояснення прес-служби українського лідера: «Порошенко, так само як і глави держав інших країн, отримав запрошення від президента Бразилії на церемонію закриття чемпіонату світу з футболу. Проте, враховуючи ситуацію в Україні, глава держави вважає для себе неможливим відвідування фіналу Кубка світу».

Тож Петро Олексійович не був присутній на високопоставленому «фінальному» ланчі ЧС-2014, не бачив запального виступу колумбійської поп-зірки Шакіри та інших співаків на закритті «мундіалю», що передувало грі Німеччина — Аргентина.

Стурбована українська інтернет-громадськість спочатку вирішила було вболівати проти німців — надто вже пані Меркель запобігає перед Путіним, толерує донбаських головорізів та не поспішає впроваджувати третій рівень санкцій проти Росії. Однак якраз напередодні вирішальної гри ЧС набула розголосу заява президента Аргентини Крістіни Кіршнер щодо Криму, й українці у «Фейсбуці» вирішили, що позиція офіційного Берліна є таки «меншим лихом» порівняно з Буенос-Айресом. Адже пані Кіршнер підтримує входження Криму до складу Росії на підставі «демократичного референдуму», а разом із Путіним вони засуджують «подвійні стандарти західних країн», які визнають пробританський плебісцит на Фолклендських (Мальвінських) островах, спірних між Великою Британією й Аргентиною, і не визнають проросійське опитування громадян у Криму, що призвело до його відриву від України.

Щоправда, за кого б українці не вболівали у фіналі ЧС, учора вони отримали ще один привід зневажати канцлера ФРН за її танці під російську дудку. Адже після переговорів Ангели Меркель та Володимира Путіна в Ріо-де-Жанейро прес-служба уряду Німеччини заявила: українська влада повинна якомога скоріше приступити до прямих переговорів із терористами, які діють на сході України, і метою таких перемовин у режимі відеоконференції повинне стати двостороннє припинення вогню. Те, що в останні дні Росія надіслала в Україну танки, «Гради» та іншу важку зброю, яка знищила десятки українських вояків, пані Меркель не помітила. Певно, підпала під зачарування фронда Вальдемара. Ну й, звісно, бучно святкувала успіх бундестіму на чемпіонаті світу.