Євросоюз розширить список осіб, щодо яких застосовано санкції у зв’язку з агресією Росії щодо України, ще на 11 прізвищ. Таке рішення було ухвалено позавчора в Брюсселі на нараді послів 28 держав-членів ЄС. Самі прізвища станом на вчора ще не оприлюднили. За даними агенції «Рейтер», ідеться переважно про бойовиків проросійського «ополчення» на сході України, серед яких є «один-два громадянини Росії». Санкції передбачають заборону в’їзду в країни ЄС, блокування банківських рахунків тощо.
Таким чином, станом на сьогодні у санкційний список Євросоюзу, пов’язаний із ситуацією в Україні, входить 61 людина: російські політики, бізнесмени, представники силових структур, а також представники сепаратистів Криму та всіляких «народних республік». Водночас до так званої третьої хвилі санкцій, які б особливо серйозно вдарили по економіці Росії, Європа вдатися так і не наважується. Хоча про їх запровадження говорилося й на згаданій посольській нараді.
Як стверджує польська інформагенція ПАП із посиланням на власні джерела, частина країн виступають за більш жорстку позицію ЄС щодо Москви, включення в «чорний список» найбільш вагомих російських політиків та замороження спільних із Росією проектів. Проте поки що перемагає позиція більшості євросоюзних держав: надати черговий шанс зусиллям Франції та Німеччини, які досі прагнуть урегулювати кризу в Україні переговорним шляхом.
Такий «шанс» Євросоюз надає вже не вперше, попри те, що раніше сепаратисти вже не виконали висунутий їм ультиматум про припинення бойових дій до 30 червня, звільнення всіх заручників та інші вимоги «переговорників». І, що очевидно, й надалі ніяких мирних ініціатив підтримувати не збираються.
Західні оглядачі, втім, припускають, що питання посилення санкцій уже наступного тижня може бути порушено на найвищому рівні — під час зустрічі лідерів ЄС, які 16 липня зберуться на черговий саміт у Брюсселі, щоб обрати нове керівництво Європейської Ради.
Як зазначає колишній посол США в Україні Стівен Пайфер, Євросоюзу рішення про посилення санкцій щодо Москви дається значно важче, ніж Штатам, оскільки обсяг торговельних відносин між ЄС та Росією вдесятеро вищий, ніж російсько-американський. Вашингтон до третьої хвилі санкцій, що стосуватиметься основних фінансових інститутів та енергетичного сектору Росії, готовий давно. Але прагне запровадити їх паралельно з Євросоюзом — так буде значно ефективніше.
Розширивши «російський» «чорний список», Рада ЄС водночас скасувала візові санкції проти вісьмох білоруських високопосадовців. Серед них — представники прокуратури, КДБ, судової системи, члени Центральної виборчої комісії БР. Як зазначає «Радіо «Свобода», це було зроблено невдовзі після дострокового звільнення з колонії посиленого режиму відомого правозахисника, віце-президента Міжнародної федерації прав людини Алеся Беляцького. Натомість до переліку осіб, що підпадають під санкції, було внесено ім’я білоруського судді Віталія Волкова, який ухвалював вирок проти політв’язня Миколи Статкевича.
До слова, вчора виповнилося рівно 20 років із початку правління чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
