Схоже на те, що тенденція ситуативних змін до Конституції України стала традицією... Коли народ обирає Президентом проросійського політика, Верховна Рада затверджує президентську форму правління, якщо ж перемагає проєвропейський кандидат, парламент миттєво обирає парламентсько-президентську форму правління, кожного разу апелюючи до нібито національних традицій, хоча, насправді, це не відповідає історичним фактам. Натомість у принципі не виключає стабільність держави, зокрема, становлення структурованого парламенту, який віддзеркалював би ментальність і традиції українського народу. Модна іронічна характеристика «Де два українці — там три гетьмани» грунтується на глибокому ментальному корінні. Це — реалії, які потрібно знати та враховувати при державотворенні.
Відомий лінгвіст і філософ, професор Григорій Ващенко у книжці «Виховний ідеал» (Брюссель, 1976// Полтава, 1994) пише: «...властива українцям екзогамія сприяла мирним і приязним відношенням до інших племен. З цього погляду українці значно відрізнялись від народів з ендогамною формою родинного життя, як, наприклад, німці чи москвини. Цим народам, як зазначає професор Щербаківський, властива агресивність і вороже ставлення до інших племен і народів. Але разом матріархат і екзогамія сприяли розвитку серед українців розпорошеності. Тим часом як москвини здавна і аж до ХІХ ст. жили великими родинами, в які входили по кілька поколінь, українці після одруження звичайно відділяються від батьків і живуть своїм окремим господарством. Із цією рисою пов’язана любов до волі, що відзначали часто мандрівники, а також взаємні непорозуміння і сварки, що часто призводили до внутрішньої боротьби». Наші пращури не скаржилися на негативні ментальні риси, а шукали форми управління державою, що враховувала б ментальність суспільства («Хто хоче щось зробити — шукає засоби, хто не хоче — причини»). Велелюдні віча, що представляли територіальні громади, обирали князя (гетьмана) з широкими повноваженнями, а віча періодично здійснювали «люстрацію».
В Україні якісь потужні сили блокують модель сильної президентської влади, врівноваженої сильним парламентом. При цьому незмінною залишається виразна антиукраїнська політика, яка постійно стимулюється і ззовні, і зсередини: низька тривалість життя (фізичне винищення), асиміляція, перехід в іншу етнічну ментальність тощо. Події 2014 року в Криму й на Донбасі не залишають жодних сумнівів щодо відсутності чіткої державної національної політики. Головним інструментом була й залишається мова. Чи цього не розуміє майданівська влада, чи клеїть дурня, що не розуміє?.. Так чи інакше, вона прогнулася під тиском російського лобі, сама систематично ігнорує українську державну мову і у ВР, і в уряді, і в АП, в інших органах державної влади. Паралельно педалюється ідея формування політичної нації, і за взірець «зеленої карти» для ідентифікації української поліетнічної нації пропонується американська модель емігрантської політичної нації, яка не мала виразного етнічного підгрунтя для формування іншої моделі національного об’єднання. А тим часом росте авторитет європейських націоналістів, що засвідчує — ховати ідею етнічних націй зарано. В умовах поширеності в Україні українофобії політична нація означає витіснення, асиміляцію, розчинення українського етносу в анаціональному середовищі; зникнуть українці — з’являться космополітичні громадяни України, яким Україна цікава лише як джерело задоволення соціальних потреб. І Конституція України, на жаль, відкрила зелене світло цьому проекту, підмінивши термін «український народ» терміном «народ України».
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
