Останнi приготування в музеї.
Завтра до Дня незалежності столична влада відкриє Музей імені Івана Гончара. Того самого видатного народознавця і колекціонера, який ще в 50-х роках організував приватний музей традиційної культури українців у Києві. Експонати до власної хати митець звозив із усієї України. Нині заклад може похвалитись багатою колекцією з 15 тисяч речей ХVI—ХХ століть. Серед них близько 2,5 тисячi рушників, сорочок, верхнього одягу, килимів; колекція народних картин «Козаки-Мамаї» і народних музичних інструментів, а також понад півтисячі ікон із різних регіонів України. Водночас, можливо, когось звістка про відкриття музею навіть здивує. «То в Києві ж уже є музей Гончара?» — скажете ви. І не помилитесь. Просто реставрувати приміщення і влаштувати експозицію музейникам вдалося лише на одинадцятому році свого існування.
«Зараз експозиція перебуває в авральному стані, але все-таки це — хоча б якийсь початок. У неділю ми відкриваємо п'ять залів із п'ятнадцяти, де буде представлено народну культуру українців», — розповіла «УМ» заступник директора з науково-фондової роботи Тетяна Пошивайло. Решту експозиції киянам та гостям столиці обіцяють показати рівно через рік. Тоді київська влада збирається закінчити всі ремонтні роботи в музеї і відселити з нього... людей. Адже приміщення музею ділять на фонди та гуртожитки Міністерства оборони. «Це унікальна ситуація — музейна колекція співіснує з 25 родинами. Люди постійно підтоплюють наші експозиційні зали, і їх можна зрозуміти: у багатьох маленькі діти, постійно треба прати, але що робити нам?» — каже заступник директора з науково-дослідної роботи музею Ігор Пошивайло. За його словами, історія з передачею площ тягнеться вже кілька років. «Мер Києва Олександр Омельченко дав добро на відселення людей і пообіцяв, що необхідним житлом столична влада їх забезпечить», — каже він.
Вирішальне слово в суперечці можна буде поставити тільки після передачі гуртожитку з балансу Міноборони у комунальну власність міста. Однак робити це міністерські чиновники не поспішають. Що вже під час реконструкції викликало безліч проблем. «Цей будинок у XVIII столітті був резиденцією генерал-губернаторів Києва, тому переобладнати його було вкрай складно. Ми ставили сигналізацію, укріплювали фундамент, а коли почали замінювати вікна, мешканці гуртожитку відмовилися від них, і тепер музей через одне має старі і нові вікна!» — обурюється Ігор Пошивайло.
Експозицію «гончарівців» «УМ» побачила за кілька днів до відкриття. В музеї ще панував повний безлад, але вже з тих фотографій, глечиків і рушників, які хаотично розкидані по кутках, чекали, поки їх старанно закріплять, було видно, що музей Гончара звичайні музеї нагадуватиме хіба назвою. «У більшості музеїв експонат ілюструє історичний факт — у нас не буде ніякої хронології. Ми спробуємо не перевантажувати відвідувачів датами, а вплинути на тих, хто прийде, емоційно», — резюмує Тетяна Пошивайло. Жінка розповідає, що до музею часто телефонують із посольства США і просять провести екскурсію по фондах для дипломатів. «Треба бачити, як вони розглядають наші рушники. Ми хочемо, щоб так само це було цікаво і нашій молоді, щоб вона пишалася рідною культурою», — каже вона. Мабуть, тому в музеї Івана Гончара ви побачите мінімум антуражу, технічних засобів і зовсім не знайдете «шароварщини». Відвідати музей можна буде вже завтра після офіційного відкриття о 2-й годині.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
