Кількість мігрантів, які шукають притулку в державах ЄС, з кожним роком зростає. Про це свідчать результати щорічного звіту Європейської агенції з питань надання притулку (ЕАSО), оприлюднені позавчора в Брюсселі. За минулий рік у ЄС попросилися 43 760 біженців — це на 30% більше, ніж у 2012-му, і найбільше з початку відповідних підрахунків 2008 року.
За словами директора ЕАSО Роберта Віссера, фахівців, що стежать за ситуацією на міжнародній арені, ці цифри не дивують. «Тенденція зростання кількості заяв про надання притулку зберігається вже кілька років. У 2013-му найбільше таких запитів надійшло від утікачів із Сирії, Росії та балканських країн. Останнім часом ми помітили збільшення заяв від українців. При цьому варто зауважити, що більшість тих, хто звертається з проханням про притулок, уже живуть або працюють на території ЄС», — наголосив Віссер.
Поки Кремль переймається «захистом» російськомовних за кордоном, Росія вийшла в лідери за кількістю емігрантів. Минулого року подання про надання притулку у країнах ЄС склали 35 140 громадян Росії. Більше таких заяв подали лише сирійці — 46 960. Але їхня країна охоплена жорстокою громадянською війною.
Власне, крім росіян, серед країн із найбільшою кількістю заявників про притулок у ЄС лідирують саме зони воєнних або громадянських конфліктів: Афганістан (21 320 біженців у Євросоюз за 2013 рік), Пакистан (19 180), Сомалі (17 740) та Косово (16 905).
Причиною збільшення кількості прохань про притулок від українських громадян минулого року експерти називають кризу в країні за правління Януковича. У 2014-му ситуація, очевидно, буде ще гірша, з огляду на неспокій на Донбасі та анексію Криму. За період із березня по травень цього року прохання про надання притулку в одній з країн ЄС або Швейцарії чи Норвегії подали понад 2 тисячі українців. Це при тому, що впродовж останніх 20 років кількість прохань від українців про надання притулку становила близько ста на місяць.
Як пояснив Роберт Віссер, більшість заявників з України — люди, що вже давно живуть і працюють в одній із західних країн і не хочуть повертатися на батьківщину, де тепер стало небезпечно. «Такий самий феномен ми спостерігали півтора року тому з громадянами Сирії», — зазначив директор ЕАSО. Також він повідомив, що через непевність ситуації в Україні європейські відомства зіштовхнулися з труднощами при опрацюванні прохань про надання притулку. І чимало відомств намагаються якомога довше затягувати ухвалення рішень за цими поданнями.
Щодо країн призначення, то найбільше заявок на отримання притулку торік надійшло до Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії. Європейським платникам податків втікачі із зон конфліктів обходяться недешево — на поселення та облаштування однієї людини з бюджету йде в середньому 6 тисяч євро.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
