«УДАР» коліном

Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... Якщо цього через два тижні зроблено не буде, я не виключаю, що ми проведемо відповідні консультації з нашими партнерами по коаліції і, значить, будемо ламати цю Верховну Раду через коліно, будемо самостійно формувати підстави для Президента України розпустити парламент».

Розенко не уточнив, які саме заходи маються на увазі під цим самим «коліном», проте варіантів тут небагато. Або руйнування існуючої коаліції, або 30 днів саботажу роботи Ради. Третя конституційна причина для розпуску парламенту — несформований протягом 60 днів уряд — поки що не актуальна. Слід зазначити, що фракція «УДАР» знаходиться, безумовно, у мейнстримі «ламання Ради через коліно», адже це та політична сила, на яку орієнтується Президент. Але самостійно вона нічого не вдіє, якщо колеги по парламенту не нададуть своєчасну підтримку.

«Усі політичні сили, і в першу чергу наша, розуміють, що затягувати процес перевиборів парламенту неможливо, — коментує настрої в парламенті Розенко. І застерігає від втягування нардепів у переформатування уряду, адже без оновлення Ради зміни у Кабміні не матимуть сенсу. «Якщо зараз коаліція втягнеться в кадрові пертурбації, в квоти, в якісь незрозумілі схеми розподілу портфелів, я переконаний, що суспільство дасть політичним силам свою відповідну оцінку. І я боюся, що в наступній Верховній Раді не буде жодної політичної сили, яка замість перевиборів зараз буде торгувати портфелями».

На словах «УДАРівців» підтримують майже всі партнери по коаліції. Але, як правило, кожен вказує на той чи інший чинник, котрий унеможливлює проведення виборів саме зараз, чи то пак у жовтні 2014-го. Хтось киває на не затверджені ще зміни до Конституції, хтось — на схід, де точаться бої, і, значить, не можуть бути проведені повноцінні вибори. Приміром, представник «Батьківщини» Дмитро Андрієвський каже таке: «Обов’язково — вибори. На мій погляд, вибори повинні проходити за новою системою. До моменту призначення виборів і до їх проведення депутати повинні займатися не якимись передвиборчими справами, а роботою на користь держави і прийняттям законів». Такою роботою Андрієвський вважає ухвалення нового законодавчого кодексу. Бо інакше — якщо дотримуватися діючих законів — «ми можемо отримати Раду ще гіршу, і якість її може бути ще гіршою, ніж та, яка сьогодні є».

До речі, днями радник Президента Микола Томенко зазначив, що глава держави не боїться жодних змін — як до закону про вибори, так і до Конституції. Порошенко готовий підтримати і скасування депутатської (а також і суддівської) недоторканності, і скорочення чисельності ради до 300 депутатів, підкреслив Томенко в ефірі «5-го каналу». Тож якщо хтось вважає, що, нагромаджуючи нові й нові вимоги, Президента можна «демотивувати» щодо перебудови країни, він глибоко помиляється. «Він готовий підтримати і ці ініціативи, якщо Верховна Рада за них готова голосувати. Адже проект конституційних змін, запропонований Президентом, насамперед — виконання мирного плану вирішення ситуації на сході України», — зазначив радник Порошенка.

А тим часом у ЦВК підрахували, у скільки може обійтися заплановане на жовтень народне волевиявлення. Кошторис виборів становитиме приблизно 1 мільярд гривень, зазначив заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера. «Це буде для Кабміну серйозний виклик — знайти кошти в бюджеті для того, щоб ці вибори відбулися. Якщо не буде коштів у бюджеті, то ні про які вибори не може йтися... Ми можемо говорити про суму приблизно 1 млрд. грн. для проведення виборів, але точної суми зараз ніхто не назве, бо треба сидіти з олівцем і уважно вивчати кожну позицію. Значною мірою сума бюджету на вибори буде залежати від строків у виборчому законі (зміняться вони чи ні), від кількості членів комісій. Це — основні фактори, які будуть впливати на кошторис виборчого процесу», — сказав Магера.