У пошуку інформації. Невизначена втрата у житті родин зниклих безвісти під час війни
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Студреспубліка» не лише продукує нові ідеї, а й втілює їх у життя.
Дмитро Лантушенко пригадує, як 2005 року він, студент-четвертокурсник, уперше взяв участь у «Студреспубліці». Тоді його було обрано мером і відтоді протягом десяти років Дмитро в числі тих, хто переконаний: це унікальний проект, над яким варто працювати. Адже це — школа дорослості, свідомої і активної. Сам Дмитро — приклад того. Учасник студентського самоврядування, активіст молодіжних рухів, останніми роками — голова міського осередку «УДАРу», а відтак — голова міського штабу кандидата президента Петра Порошенка. Врешті — начальник обласного управління. Проте саме Дмитро став людиною, яка забрала сумську «Студреспубліку» з-під партійного впливу. Адже починалася вона під хай і непоганим, але партійним крилом. Дмитро став першим, хто зареєстрував громадську організацію «Студреспубліка» і відтоді це — зона громадськості без жодних партійних пріоритетів.
Ще одна унікальність сумського фестивалю, на думку Дмитра, в тому, що це — не лише фестиваль. Так, щороку він збирається для виборів нового керівника, політико-економічних ігор і розваг. Але в деяких областях цим лише й обмежується: «тусовкою» раз на рік. Теж непогано — спілкування необхідне! Але сум’яни не роблять канікул на решту часу. Вони намагаються ще й проштовхувати в життя напрацьовані ідеї. І кожного наступного збору — звітувати про зроблене.
Звісно, шкода, що всеукраїнська «Студреспубліка», яка постійно збиралася в Криму, поміняє місце розташування. Утім учасники вірять, що і в Одесі республіканцям буде непогано.
З огляду на сучасну напружену ситуацію, зрозуміло, поставало питання доцільності проведення фестивалю. Все ж наважилися. Але, наголошує Юрій Обод, розважальна частина виразно скорочена.
Загалом, якщо спочатку ділова гра учасників була одним із багатьох елементів фестивалю, то нині вона превалює. Пріоритетом фестивалю цього року стало створення «Нової моделі Сумської області в умовах сучасної геополітики». Кандидати в студмери ці моделі пропонували, 250 студентів обговорювали. Врешті перемогла модель Інесси Мальованої, студентки Сумської філії Харківського університету внутрішніх справ. Вона, пояснює Юрій Обод, була доволі прагматичною, без «літання у хмарах». Ця практичність і допомогла Інессі стати новим мером.
Експертами в оцiнюваннi робiт студентства були ректор Української академії банківської справи Сергій Козьменко; фахівець із педагогіки та практичної психології, доцент педагогічного вишу Дмитро Усік; сумський міський голова Олександр Лисенко, депутат Сумської міської ради, відомий автогонщик Вадим Лисий; той же Дмитро Лантушенко... А от Юрій Луценко до Сум, на жаль, не приїхав.
«Я прийшов у «Студреспубліку» 2007 року, — говорить Юрій Обод. — Тоді студмером уже не вперше обирали Дмитра Лантушенка. І, звісно, я навіть не уявляв, що колись разом із ними презентуватиму наш фестиваль». Що ж, час іде, діти ростуть...
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>