Можливо, з часом його буде визнано святим. Витримати заради Істини стільки незримого напозір тиску, спроб підкупу і наклепів, при цьому тяжко хворіючи фізично, — і все ж зберегти свою церкву загалом українською — на це потрібні неабиякі духовні сили. Предстоятель Української православної церкви Московського патрiархату блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) помер 5 липня, на 79-му році життя, після тривалої тяжкої хвороби. У неділю тіло митрополита перенесли до Успенського собору Києво-Печерської лаври, куди тисячі вірних прийшли з ним попрощатися. Серед них — Президент України Петро Порошенко з дружиною Мариною. Учора митрополита Володимира поховали на лаврському братському кладовищі біля храму Різдва Богородиці. Співчуття з приводу смерті митрополита Володимира висловили глави найбільших українських церков, а також президент Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Тим часом патрiарх Московський і всієї Русі Кирил не приїхав до Києва на відспівування і похорон очільника УПЦ, аби «уникнути провокацій», — зазначається на офіційному сайті Російської православної церкви.
За словами прес-секретаря УПЦ МП протоієрея Георгія Коваленка, потім зібрався Священний синод, аби визначити дату Собору єпископів УПЦ МП, що обере нового предстоятеля Церкви. І вибір цей, вірогідно, буде непростий. І буде, як і в кожній сфері нині — між правдою і фальшем, між Україною і Москвою. Подейкують, що впродовж тривалої хвороби предстоятеля, який багатьом був невгодний, «посланці» з Кремля вже тричі прибували, щоб «попрощатися» з ним. Тепер же знову чинитимуть неймовірний тиск, передусім психологічний, на кожного члена Собору, щоб забезпечити лояльного до Москви керівника Церкви. Нагадаємо, що 24 лютого цього року місцеблюстителем Київської кафедри призначили митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія (Березовського). Утім мало хто бачить його на посаді предстоятеля. «Кирил просуватиме в крісло патрiарха УПЦ промосковського ставленика, — переконаний відомий богослов Дмитро Степовик. — Найвірогіднішими кандидатами від нього можуть бути митрополит Одеський Агафангел чи митрополит Донецький Іларіон». Можливо, керівником стане й нинішній ректор Київської богословської академії УПЦ митрополит Антоній (Паканич), який також тримається «московської» лінії.
Дехто висловлює сподівання, що предстоятелем оберуть Митрополита Олександра Драбинка — найближчу до митрополита Володимира людину, його секретаря і однодумця. Рік тому його силоміць ізолювали від блаженнійшого Володимира і обливали брудом у ЗМІ. Тим часом тяжко хворого предстоятеля намагалися усунути від керівництва Церквою. Наразі ГПУ вже провадить кримінальне провадження щодо тиску попередньої влади на митрополита. Відомо, що в останньому листі до тодішнього міністра МВС Віталiя Захарченка блаженнійший відверто говорив, що відсторонення від нього митрополита Олександра Драбинка — то пряма загроза його життю, адже секретар домагався для нього своєчасного лікування. Відомо, що діагноз митрополиту Володимиру було поставлено надто пізно, а оточення колишнього Президента Віктора Януковича затято опиралося екстреній операції за кордоном.
Хто б не став новим главою УПЦ, наразі тенденції в церкві є дивними. Так, 19 червня Священний синод УПЦ МП під головуванням місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія (Березовського) позбавив церковних посад трьох прихильників укріплення прав УПЦ як «незалежної і самостійної в управлінні». Як повідомляє сайт «Релігія в Україні», серед них — той же митрополит Олександр (Драбинко) та архімандрит Віктор (Бедь), якого звільнили з посади ректора Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія з направленням його в клір Мукачівської єпархії. Нагадаємо, що архімандрит дуже активно виступав за українськість і патріотизм Церкви і приїздив на Майдан. «Під час церковної дискусії 2012 року всі три звільнені особи виступали проти скорочень прав УПЦ, які готувала Комісія з підготовки та внесення змін і доповнень до Статуту УПЦ під головуванням Донецького митрополита Іларіона (Шукала). Нагадаємо, що сам Предстоятель УПЦ митрополит Володимир того ж року звернувся до всього єпископату УПЦ iз листом, у якому висловлював стурбованість діяльністю цієї комісії», — йдеться на сайті.
Тим часом екс-консул України в Стамбулі Богдан Яременко на своїй сторінці у «Фейсбуцi» 5 липня повідомляє, що Вселенський патрiарх Варфоломій І телефоном висловив співчуття Петрові Порошенку з приводу смерті Митрополита Київського Володимира. «Ми розуміємо, що з точки зору церковного права Володимир був усього лиш одним iз митрополитів РПЦ. Тобто підлеглим Московського патрiарха, — зазначає дипломат. — Так от цікаво те, що Президент України по телефону не прийняв досі співчуття з цього приводу від Московського патрiарха. Напевно, зі Стамбула в Київ легше додзвонитися, ніж iз Москви. А патріарх Варфоломій, який через свiй титул обтяжений також ношею збереження канонів православ’я, і тому прекрасно розуміє статус покійного митрополита Володимира, висловлює своі співчуття не своєму колезі, Московському патрiарху, а представнику України — її Президенту. Дуже красномовна ситуація. Крига скресла?».
ДОВІДКА «УМ»
Митрополит Володимир (Сабодан) народився 23 листопада 1935 року в селі Марківці Хмельницької області. У 1958 році закінчив Одеську духовну семінарію, у 1962 — Ленінградську духовну академію.
Керував УПЦ протягом 22 років, з 1992 року. Він входив до складу Священного синоду Російської православної церкви і був одним iз найвпливовіших архієреїв цієї Церкви. Вважався одним із найвпливовіших архієреїв РПЦ ще у радянський період. У 1990 році посів друге місце на виборах патрiарха Московського, поступившись Алексію ІІ. У 1992 році, на «харківському соборі» був поставлений керівником УПЦ МП (на противагу проголошеній УПЦ Київського патрiархату). Після смерті патрiарха РПЦ Алексія ІІ, у 2009 році, Володимир мав великі шанси бути обраним новим патрiархом РПЦ, однак відмовився, заявивши, що хоче постати перед Богом 121-м митрополитом Київським, а не 16-м патрiархом Московським.