Студентський «лайк» вищій освіті

Верховна Рада більшістю голосів (276) таки прийняла новий закон про реформи у вищій освіті. Ініціаторами цього Закону виступили безпосередньо студенти, які розробляли і вносили свої корективи, пропозиції до нього.

За словами експертів, цей закон допоможе докорінно змінити систему вищої освіти в Україні. Основними пріоритетами є те, що буде організовано Національне агентство із забезпечення якостi вищої освіти. До складу агенції входитимуть представники вишів, роботодавці, студенти та академіки, які працюватимуть там на принципах прозорості та чіткої ротації. Воно здiйснюватиме певний громадський контроль за ситуацією у вишах. Більш відкритими стануть і вибори ректорів. Тепер до участі буде запрошено весь викладацький склад та 15% студентів. Також для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами прописано обмеження перебування на посаді — не більше двох термінів (5+5 рокiв). «Я вважаю, що це правильно, більший термін перебування на посаді — це вже занадто, це переходить межі здорового глузду», — наголосив у коментарі «УМ» міністр освіти та науки Сергій Квіт.

Студенти також вiтають такі нововведення: «Цей закон — це однозначно крок уперед. Особливо подобається положення щодо терміну перебування на посадi ректора та деканів», — коментує «УМ» студентка 4-го курсу КНУ ім. Т. Г. Шевченка Євгенія Портфілова

Завдяки закону буде зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів на одну ставку з 900 до 600, а також менше навантаження на студентів — кількість годин в одному кредиті змінено з 36 до 30. Як прокоментувала цю ситуацію Інна Совкун, перший заступник міністра освіти та науки: «Це дозволить якісно переформатувати навчальні програми, відсіяти чимало зайвих дисциплін, які зараз просто дублюють одна одну». Сюрпризи чекають і на абітурієнтів. Завдяки Закону ЗНО буде законодавчо закріпленим, а також відбудеться зниження квоти для пільговиків при вступі — до 5% від кількості державних місць. Також iз 2016 року запроваджуватиметься новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення.  

Протягом визначеного у Законі перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів. А ще Закон допоможе контролювати ситуацію з науковим плагіатством, яке, за словами експертів, в Україні перейшло будь-які межі. Тепер від претендентів на підвищення наукового ступеня вимагатимуть обов’язкового оприлюднення наукових робіт.

Контролюватимуть і бюджети університетів. Закон вимагає від адміністрації публікувати на сайті університету затверджені бюджети та їх проекти, інформацію про майно закладу, дані про розподіл зарплат та інші документи.

Студенти, з якими поспілкувалася «УМ», загалом задоволені нововведеннями, проте бачать і певні недоліки в Законі: «Хотілося б вірити в об’єктивність та неупередженість роботи новоствореного Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Але, зважаючи на тотальну корумпованість наших ВНЗ, це поки що виглядає рожевою мрією. Так, Закон допоможе, хоча б де-юре, наблизитись до європейських стандартів, але освіта потребує докорінних змін де-факто. Потрібно мотивувати як студентів, так і викладачів до змін у пострадянській системі освіти, до подолання корупції та до відродження наукового потенціалу. Мені як студенту не хотілося б вчити купу зайвих неспеціальних предметів, а спеціальні повинні бути актуальними та добре підготовленими, та й кількісно їх має бути менше. Сподіваюся, з часом зміни на краще таки відбудуться», — розповідає студент 4-го курсу ВНТУ Максим Стрельбіцький.

Проте, за словами студентки Київського педагогічного університету імені Драгоманова Марини Шовкун, не варто зараз порпатись у недоліках Закону, адже саме його прийняття — це перший крок до вдосконалення української освіти.