Жан-Клод Юнкер.
Окрім підписання угод про асоціацію між Євросоюзом та Україною, Грузією і Молдовою, другою головною темою дводенного саміту ЄС, який завершився минулої п’ятниці, стало обрання голови Європейської комісії. Як і очікувалося, ним став 59-річний Жан-Клод Юнкер, екс-прем’єр Люксембургу та ветеран європейської політики. До саміту розглядали також кандидатури прем’єр-міністра Данії Гелле Торнінг-Шмідт, екс-прем’єрів Фінляндії і Латвії Юрки Катайнена та Валдіса Домбровскі, але зрештою єдиним претендентом на цю посаду залишився Юнкер.
Категорично проти його призначення виступило тільки двоє з 28 лідерів держав ЄС. Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон назвав день обрання Юнкера головою Єврокомісії «сумним днем для Європи» і висловив думку, що «країни ЄС припустилися серйозної помилки». Цю позицію розділив глава уряду Угорщини Віктор Орбан. Решта 26 учасників саміту кандидатуру люксембурзького політичного важковаговика підтримали.
Камерон пояснив свою позицію тим, що Юнкер підтримує ідею централізації європейської влади в Брюсселі, в той час як Британія прагне більшої свободи дій. Тож обрання Юнкера пришвидшить проведення в Об’єднаному Королівстві референдуму щодо виходу з ЄС.
Багато європейських дипломатів вважають підхід Камерона надто конфронтаційним і таким, що суперечить консенсусному підходу до ухвалення рішень в ЄС. Адже раніше такі рішення ухвалювали одностайно. Канцлер ФРН Ангела Меркель також не надто активно підтримувала кандидатуру Жан-Клода Юнкера, але пішла на компроміс і проголосувала «за». Зрештою, саме Юнкер як лідер альянсу, що переміг на виборах до Європарламенту, мав пряме право посісти крісло голови «європейського уряду». Саме на цьому була побудована агітація перед виборами євродепутатів навесні — виборцям розповідали, що вони вперше зможуть напряму впливати на призначення голови Єврокомісії, якого Європейська Рада обиратиме саме з представників партій-переможців.
Формально кандидатуру нового голови Єврокомісії, який змінить у цьому кріслі португальця Жозе Мануела Баррозу, ще має затвердити Європарламент на своєму засіданні 16 липня. Під час перебування на чолі виконавчого органу ЄС Жанові-Клоду Юнкеру належить втілювати в життя п’ять головних напрямків, які європейські лідери визначили пріоритетними на наступні п’ять років: міцніша економіка з більшою кількістю робочих місць, суспільство, здатне захистити всіх громадян, безпечна енергетична та екологічна політика, підтримання фундаментальних демократичних свобод, спільна ефективна міжнародна політика.
Жан-Клод Юнкер був прем’єр-міністром Люксембургу з 1995-го по 2013 рік. Упродовж майже двох десятиліть перебування при владі люксембурзький політик накопичив величезний досвід на європейській політичній арені. У 2005—2013 роках він очолював єврогрупу, в яку входять міністри фінансів зони євро. І відіграв важливу роль у боротьбі з кризою загальної європейської валюти, якій було пророчили крах. У часи кризи Юнкер був у центрі ухвалення доленосних рішень від початку 2009 року, коли почалися боргові проблеми Греції, і до останнього кардинального рішення про створення банківського союзу 2013 року. Він виявився вправним посередником та переговорником під час пошуку компромісів між Францією та Німеччиною у питаннях валютного й економічного союзу.
Попри очікування, жодних кардинальних рішень стосовно енергетичної політики під час нинішнього саміту Євросоюзу ухвалено не було. У підсумкових документах йдеться лише про те, що лідери ЄС домовилися не відступати від цілей щодо скорочення викидів, викладених у програмі, розрахованій до 2030 року. Водночас вони підтвердили нагальну потребу найближчим часом повернутися до обговорення європейської політики з енергетичної безпеки і зафіксували, що остаточні рішення з цього приводу мають ухвалити не пізніше жовтня цього року. Ймовірно, однією з тем цих переговорів може стати створення Енергетичного союзу, ініційованого Польщею на тлі нового газового конфлікту між Україною та Росією.
Водночас Європейська Рада очікувано підтримала пропозицію Єврокомісії щодо запровадження євро у ще одній державі ЄС — Литві. Якщо це рішення схвалить Європарламент, Литва перейде на євро з 1 січня 2015 року. Також було ухвалено рішення про надання Албанії статусу кандидата в члени ЄС.
17 липня відбудеться наступний саміт Євросоюзу, на якому мають обрати нових голову Європейської Ради та верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
