А звідки рис?

У Херсонщини з’явилася унікальна можливість стати монополістом в галузі продажів вологозалежних зернових культур. Річ у тім, що у Криму, який теж був одним з основних постачальників, цього року через брак води для поливу повністю і безповоротно загинули всі посіви рису. Під загрозою опинилися й урожай сої, кукурудзи і винограду. У грошовому еквіваленті ці втрати становлять близько 200 мільйонів гривень (сюди включені також витрати на насіння та оплату праці робітникам).

Досі збирати багатий урожай зернових культур та винограду Крим міг тільки за умови безперебійної поставки води через магістральний Північно-Кримський канал і налагоджену роботу рисової зрошувальної системи інженерного типу. Тепер усі ці «принади цивілізації» недоступні кримським аграріям. Тому ціни на крупи на півострові стрімко повзуть вгору. Зате херсонським фермерам є чим пишатися. «Посіви рису в Криму становили близько 45% від усіх посівних площ. Решта 55% вирощують в Херсонській та Одеській областях. Тільки в Каланчацькому районі загальна площа рисової сівозміни становить близько 8 тисяч гектарів, що на сьогоднішній день покриває майже половину загального врожаю рису по Україні. До цих пір на частку імпорту припадало лише 30% рису. Його в Україну поставляли такі країни, як Пакистан, Китай та Єгипет», — говорить директор Інституту рису НААН Володимир Дудченко.

За словами фахівців, Україні для повного забезпечення потреб населення щорічно потрібно 200 тисяч тонн рису. За умов підтримки з боку держави зрошувальні системи на Херсонщині за один-два роки можуть допомогти нашим аграріям вийти на цей рекордний показник. А це означає, що тільки Херсонщина може забезпечить внутрішню потребу в рисі на 95 відсотків.

Це — в перспективі. А цього року, доки в Україні триває «перехідний період», урожай вітчизняного рису через анексію Криму буде меншим, ніж минулоріч (443 тисяч тонн зерна проти торішніх 468 тисяч тонн), тож ціни ростимуть.