Під гарячу руку

Минулої неділі «вєжлівиє люді», представлені у соцмережах як «Київська Народна Республіка», оголосили про намір провести мирну ходу від Лаври проти воєнних дій на Донбасі. На факт, що бойові дії наразі призупинені і вогонь відкривають ті ж таки «ввічливі люди», «республіканці» не зважали. Скільки учасників «мирної ходи» мало бути і якою була їхня мотивація — так і лишилося таємницею, оскільки зранку дорога від ст. метро «Арсенальна» до Києво-Печерської лаври виявилася вщерть заповненою активістами «ультрас» і «Правого сектору», вбраними у балаклави i з чорно-червоною символікою, та просто небайдужими киянами у вишиванках або з синьо-жовтими прапорами на плечах.

Поки у Парку слави відбувалося традиційне вшанування високопосадовцями пам’яті загиблих під час Другої світової, міліція блокувала вхід до Лаври, щоб запобігти спілкуванню «республіканців» i прибічників державної єдності, адже до ворожки не треба йти, аби здогадатися, що така зустріч могла бути не дуже ввічливою. Зрештою, «миротворці» мусили відмовитися від свого задуму, а активісти виконали Гімн України (їх підтримав дехто з міліціянтів, поклавши руку на серце), та рушили в бік метро.

Те, що відбувалося далі, скидалося на чисту імпровізацію. Хлопець у балаклаві, ніби жартома, стрельнув із рогатки у вікно «Сбєрбанку Росії». Стріляв з іншого боку вулиці, та схвальні вигуки побратимів свідчили, що кулька досягла мети. Хтось підтримав ініціативу, пожбуривши туди ж камінцем. За мить хлопці вже по-діловому трощили бруківку, а юрба потекла на інший бік вулиці. Полетіли вибухові пакети, уламки бруківки та пляшечки iз зеленкою. Автівки схвально сигналили. «Хлопці, яйця треба? Маю кілька!» — скромно мовила дівчина з натовпу. Активісти потрощили вітрини банку й оперативно зникли з місця події. «Давай ще по камінчику!» — благав колегу один з «ультрас», перш ніж накивати п’ятами.

Коли прибули журналісти та міліція, «ультрас» уже не було, перехожі знімали уламки на планшети і телефони. Міліціянти у бронежилетах і шоломах, стримуючи посмішки, вишикувалися навколо вже нікому не потрібних руїн.

Цей відділ російського відділу банку — не перша жертва народного гніву. Так, 27 травня бійцi Самооборони Майдану націоналізували майно «Сбєрбанку Росії» на розі вулиць Хрещатик та Небесної сотні.

За даними Інтерфакс-Україна, ще в травні міністр юстиції Петро Петренко заявив, що якщо Москва вдаватиметься до «націоналізації» українського майна в Криму, то Київ компенсує збитки за рахунок майна сусіда: «Якщо Російська Федерація визнає ці дії кримської влади, то Україна лишатиме за собою право вживати необхідних заходів щодо компенсації всіх збитків за рахунок майна, що належить Російській Федерації і знаходиться на території України». А екс-Генпрокурор України Олег Махнiцький свого часу заявив, що саме «Сбєрбанк Росії» підозрюють у фінансуванні сепаратистів.

Що ж насправді сталося біля «Арсенальної» — стихійний виплеск гніву проти агресивної політики Путіна чи чітко спланована провокація (можливо, самими ж «ввічливими людьми») — питання, на які наразі відповідей немає.