Все можуть королі!

Учорашній ранок Іспанія зустрічала з двозначними почуттями. Напередодні в Ріо-де-Жанейро іспанська збірна зазнала другої поспіль поразки, поступившись команді Чилі з рахунком 0:2, і ганебно вилетіла з чемпіонату світу, розпрощавшись із чемпіонським кубком. Засмучені вболівальники, які, втім, не втратили почуття гумору, одразу склали «листа» до тренера «Рохи» Вісенте дель Боске від імені нового короля країни. «Я розчулений тим, як палко ви прагнули потрапити на мою коронацію», — нібито написав наставнику збірної колишній принц Феліпе, який буквально за півгодини після іспанської ганьби в Бразилії офіційно зійшов на трон Королівства Іспанії.

А вже зранку відбулася офіційна церемонія коронації — скромна й без зайвої помпезності. Не тому, що в країні «жалоба» через футбольний програш екс-чемпіонів. Королівська родина вже й без того наслухалася від своїх підданих звинувачень у розкошуванні за їхній рахунок у розпал кризи, щоб зайвий раз дратувати народ. Який дедалі частіше починає сумніватися в тому, що парламентська монархія — справді найкраща для Іспанії форма правління...

«Давайте жити дружно!»

Уперше під час коронації, що відбулася на спільному засіданні Нижньої та Верхньої палат парламенту Іспанії, було вирішено відмовитися від релігійних ритуалів. Корону на нового монарха також не вдягали — вона стояла поряд із Філіпом VI на спеціальній подушці.

Прийнявши присягу на Конституції, король виголосив промову, окресливши головні напрями своєї майбутньої політики. Зокрема, заявив, що «настав час для оновленої демократії» та наголосив, що в непрості часи країні особливо необхідна єдність. «Давайте жити разом і узгоджувати інтереси всіх іспанців», — закликав Філіп, звертаючись, очевидно, в першу чергу до каталонців та інших потенційних сепаратистів, які прагнуть відділитися від Іспанії.

З парламенту урочистості перемістилися до королівської резиденції, де попередній правитель королівства Хуан Карлос у присутності військового командування передав синові червоний пояс — символ головнокомандувача збройних сил Іспанії. Поряд схвильовано стежили за дійством мати молодого короля Софія, дружина та доньки Філіпа VI. До слова, свіжоспечена королева Летиція — перша королева Іспанії, що не має аристократичного походження. А старша дочка подружжя, восьмирічна Леонор, тепер є наймолодшою прямою спадкоємицею престолу в Європі.

Наступник генерала Франко

Зречення 76-річного Хуана Карлоса, який 2 червня несподівано оголосив, що передає престол синові, іспанців здивувало. Проте не стало таким шоком, як це могло бути ще якихось 5 років тому. Останнім часом правитель, який раніше користувався великою народною любов’ю, дещо втратив популярність.

Монархію в Іспанії відновив диктатор Франсіско Франко. Сталося це ще 1947 року, проте короля країна так і не отримала. Ще б пак, адже головний претендент на престол, Хуан де Бурбон, граф Барселонський, був ворогом Франко і брав участь у заколоті проти нього. Аж у 1969-му Франко призначив офіційним спадкоємцем іспанського трону старшого сина графа Барселонського, Хуана Карлоса (всупереч волі його батька). Але за умови, що той посяде трон лише після смерті самого диктатора.

Хуана Карлоса І де Бурбона коронували 22 листопада 1975 року — через два дні після того, як генерал Франко пішов на той світ. В «інавгураційній» промові 37-річний монарх пообіцяв відродити демократію і стати королем усіх іспанців. Хоча на той час у міцність монархії мало хто вірив — критики були переконані, що короля, який асоціювався з режимом Франко, невдовзі зметуть заради нової Республіки.

Проте сталося інакше. Хуан Карлос швидко провів важливі для країни політичні реформи і справді відродив демократію. Через три роки було ухвалено нову Конституцію, згідно з якою короля було оголошено наступником не Франко, а історичної монархії. Спроба військового перевороту з метою повернути франкістський режим 1981 року провалилася, і навіть лідер іспанських комуністів Сантьяго Каррільйо, який після коронації назвав монарха «Хуаном Карлосом Нетривалим», вигукнув: «Боже, храни короля!».

Хуана Карлоса та його скромну й людяну дружину Софію, грецьку принцесу за походженням, народ любив і шанував. Проте з часом ставлення змінилося — іспанців почала дратувати необхідність оплачувати з бюджету дедалі більшу королівську родину. Хмизу у вогонь роздратування докинула спершу економічна криза, потім — корупційний скандал, у центрі якого опинився зять короля, чоловік принцеси Крістіни Іньякі Урдангарін. А невдовзі Хуан Карлос потрапив у лікарню з переломом ноги, який отримав під час полювання на слонів у Ботсвані. І вся країна побачила фото задоволеного своїм коштовним мисливством монарха, тоді як Іспанія потерпала від найбільшого в Євросоюзі безробіття...

Військовий, поліглот, спортсмен... донжуан?

Якщо для Хуана Карлоса зречення престолу стало певним полегшенням, то для його сина Феліпе — серйозним випробуванням. Хоча соціологічні дослідження свідчать, що на спадкоємця престолу, якого в молодості піддані дещо зневажали, тепер покладають великі надії.

Принц, як і його батько, здобув чудову освіту — закінчив три військові виші, вивчав економіку і юриспруденцію в Мадридському університеті, отримав ступінь магістра з міжнародних відносин у Школі дипломатичної служби при університеті Джорджтауна у Вашингтоні. Окрім іспанської, він вільно володіє каталанською, французькою та англійськими мовами і досить непогано розмовляє грецькою, тож батько часто посилав його представляти країну в закордонних візитах.

На Олімпіаді в Барселоні 1992 року Феліпе виступав за збірну Іспанії з яхтингу і посів шосте місце у класі «солінг».

І все б нічого, та от з особистим життям у спадкоємця престолу якось не складалося. Як навмисне, принц обирав собі винятково «непідходящих» подружок — моделей, кіноактрис, зірок шоу-бізнесу, та ще й переважно без жодних аристократичних коренів. Кілька разів ледве не одружився, проте батькам вдалося упередити «трагедію». Бо ж негоже, щоб дружиною майбутнього короля стала манекенниця, яка демонструвала спідню білизну, як норвезька красуня Єва Саннум, хоч якою милою вона видалася Хуану Карлосу та королеві Софії. Або навіть маркіза Ісабель Сарторіус — аристократка, звісно, але аж на три роки старша за Феліпе, та ще й із розлученими батьками!

Принц і «Попелюшка»

Так би ще довго майбутній монарх шукав собі підходящу пару, якби не зустрів кохання всього свого життя — наполегливу, чіпку й затяту тележурналістку Летицію Ортіс Рокасолано. Ні, в неї теж не було належних для королеви «якостей» — дочка простої медсестри, «вертихвістка» (а хіба телезірка може бути інакшою?) та ще й... розлучена! Одна втіха, що з першим чоловіком, вчителем літератури Алонсо Герреро-і-Пересом, Летиція не вінчалася — хоч католицька церква не мала нічого проти її шлюбу з принцом...

Але навіть якби й так, цього разу Феліпе було начхати на всі перепони. Він закохався так, що жодні заперечення його вже не цікавили. І, на диво, мати з батьком зрештою змирилися, давши згоду на цей шлюб... Хоча без таланту Летиції нізащо не віддавати те, на що вона наклала свої чіпкі ручки з бездоганним манікюром, теж не обійшлося.

Вінчання принца й «Попелюшки», за яким спостерігало близько 1,5 мільярда телеглядачів в усьому світі, відбулося у травні 2004 року в кафедральному соборі Санта Марія ла Реал де ла Альмудена у Мадриді. Її Королівська Високість донья Летиція, принцеса Астурійська, не приховувала переможного блиску в очах.

Та попри увесь сарказм недоброзичливців, принцесою Летиція стала бездоганною. І навіть якщо це лише вдала акторська гра, їй напрочуд легко вдається спілкуватися як із керівниками найбільших світових держав, так і з простими людьми — вчителями, продавцями, прибиральницями...

Міцний шлюб, вірність коханій дружині та народження двох чарівних доньок не лише дисциплінували Феліпе й додали йому солідності, а й змусили іспанців подивитися на нього іншими очима. Тож незважаючи на всі труднощі, які на нього очікують, своє правління Філіп VI починає з високим кредитом довіри. Головне — не розгубити його надто швидко.