Про це кандидат у президенти Юрій Збітнєв офіційно заявив учора в новоствореному прес-центрі власної партії. Дату 19 серпня він обрав не випадково, адже саме в цей день, 13 років тому, відбулася невдала спроба державного «гекачепістського» перевороту. З огляду на те, що нинішній кандидат Збітнєв тоді був одним із тих, хто знімав червоний прапор зі щогли приміщення ЦК КПУ в Києві, стає зрозумілим, що даний передвиборчий старт є досить символічним. У самого Збітнєва цей початок пов'язаний із поїздками по регіонах України. Вже сьогодні він має прибути до Львова, де вчора в редакції опозиційної газета «Поступ» сталася пожежа. Невідомі кинули в одну з кімнат пляшку з горючою сумішшю. В результаті повністю вигоріла кімната верстальників, пошкоджено й інші приміщення редакції. На думку пана Збітнєва, це є ще одним ляпасом свободі слова в Україні, тож «Нова сила» допоможе газеті оргтехнікою.

Якщо комусь здається, що Леонід Кучма влаштував ось уже п'ять побачень зі своїм російським візаві Володимиром Путіним за одне літо з великої любові до колеги, то це помилкове враження. Почуття у Леоніда Даниловича, швидше, «з розрахунку», та й про той ще потрібно домовитися. Але, схоже, Президент України таки візьме ВВП «на ізмор» і доб'ється від Володимира Володимировича публічної підтримки кандидата у президенти Віктора Януковича (а саме така позиція Путіна і є однiєю з цiлей численних зустрічей, які з ним ініціює Кучма). Власне, позавчора в Сочі лідери двох держав говорили про те саме. Від попередніх це рандеву відрізняв хіба що антураж — російський курорт, а не кримський і не прикордоння з Білоруссю. Ну й нові економічні та майнові пропозиції, які Київ робить Кремлю задля підтримки Януковича та «запасного аеродрому» безпеки у Росiї в разi провалу провладних сил на виборах.

Услід за указом Президента Кучми своє розпорядження про об’єднання трьох сумських вузів у національний університет (СНУ) позавчора ввечері скасував і Кабінет Міністрів. Це була остання вимога, яку влада мала виконати для того, аби вгамувати протест сумських студентів, які виступили проти злиття трьох вищих навчальних закладів у один під проводом соціал-демократа (об'єднаного) Олександра Царенка. Підпис під документом, який засвідчив остаточну перемогу бунтівного студентства, поставив перший віце-прем’єр Микола Азаров, оскільки його шеф Віктор Янукович на той момент перебував у Афінах.

Нещодавно «УМ» детально розповідала про бізнесові моменти спортивного закулісся київського футбольного клубу «Динамо», зазначивши, що на 19 серпня заплановані вирішальні для долі «біло-блакитних» збори акціонерів ЗАТ «Футбольного клубу «Динамо» Київ». Засідання власників одного з флагманів українського футболу таки відбулося, проте нікому з «чужих» на цей форум потрапити не вдалося. Принаймні кореспондентові «УМ», який учора прийшов на стадіон «Динамо», аби на власні очі побачити, як держава остаточно втрачає славетний український клуб, пояснили: прохід до «святая святих» проводиться лише за списком, спеціально укладеним до такої оказії. На жаль, побачити цей надзвичайно цікавий папірець з обраними особами не вдалося: охоронець махав ним здалеку. Зрештою, впускати чи не впускати журналістів на своє засідання — це дійсно справа акціонерного товариства «Динамо», яке, як сказано вище, є закритим. Тож про вчорашній форум власників ФК доведеться розповідати, грунтуючись на відкритих джерелах.

«Східна Україна його ніколи не прийме», «електоральний потенціал Ющенка вичерпується Галичиною», «Крим ненавидить і «Нашу Україну», і її лідера». Твердження на кшталт вищенаведених нерідко можна почути від опонентів Віктора Ющенка, які намагаються такими «мантрами» переконати себе та виборців у тому, що опозиційному кандидатові не вдасться перемогти ставленика влади. Звісно, у східних регіонах країни лідер «Сили народу» користується значно меншою підтримкою, ніж у західних. Та все одно дійсність, як уже не раз переконувалися учасники виборчого туру Віктора Ющенка Україною, значно відрізняється від бажаного провладним силам. І ще одним доказом на користь того, що В.Ю. — таки справді народний кандидат, стала поїздка Віктора Андрійовича до Автономної Республіки Крим.