У Фінляндії — новий уряд і, схоже, новий, жорсткіший зовнішньополітичний курс. Попередній прем’єр-міністр Юркі Катайнен подав у відставку, оскільки планує отримати роботу в структурах Євросоюзу. До наступних парламентських виборів, які відбудуться 2015 року, уряд очолюватиме Александр Стубб. Досі він обіймав посаду міністра у справах ЄС та зовнішньої торгівлі, ще раніше — очолював МЗС Фінляндії. Минулої неділі на з’їзді правлячої Національної коаліційної партії його обрали новим головою цієї політичної сили.
Як показали нещодавні вибори до Європарламенту, 46-річний Стубб на даний момент є найпопулярнішим політиком Фінляндії. А отже, і його політика користується найбільшою підтримкою співгромадян. Новопризначений прем’єр уже заявив, що хоче змінити нейтральний статус Фінляндії на повноцінне членство в НАТО.
«Ми повинні максимально захистити нашу країну та її громадян і зробити вибір. Найкращий вибір — це стати членом НАТО», — наголосив Стубб. І пообіцяв ініціювати загальнонаціональні дебати з цього питання.
Досі соціологічні опитування свідчили про те, що фіни не надто прагнуть приєднатися до Північноатлантичного Альянсу: цю ідею підтримувала лише п’ята частина населення. Проте агресія сусідньої Росії щодо України може дещо «підкоригувати» їхню позицію. Особливо зважаючи на останні заяви російських можновладців, чиї апетити, схоже, загарбання Криму лише розпалило.
Дійшло до того, що спікер Держдуми РФ Сергій Наришкін звинуватив Фінляндію... в анексії Фінляндії. Жовтневий переворот 1917 року, в ході якого було повалено Тимчасовий уряд, дав змогу Фінському сенату 4 грудня 1917 року підписати декларацію про незалежність Фінляндії. Але, як нагадав Наришкін, Жовтнева революція фактично незаконно скинула Тимчасовий уряд, який, у свою чергу, раніше незаконно змістив царя Миколу ІІ. «По суті, саме тоді, 96 років тому, відбулася анексія Фінляндії Фінляндією — мирна, та все одно анексія», — підсумував свій екскурс в історію голова Держдуми.
Зрозуміло, що про анексію Фінляндії, яка до того перебувала під владою Швеції, самою Росією пан Наришкін не згадав. Адже, як свідчать дії й імперська політика Москви, всі завойовані й «відкушені» свого часу в інших держав території російська влада вважає своїми ще з моменту сотворіння світу.