Сьогодні на великі екрани в Україні виходить фільм, яким відкривали Каннський кінофестиваль, — «Принцеса Монако». Головну роль голлівудської акторки Грейс Келлі, яка 1956 року вийшла заміж за князя мініатюрної держави Монако Реньє ІІІ, зіграла не менш відома нині оскароносна австралійка Ніколь Кідман. У вітчизняних кінотеатрах вона говорить українською мовою голосом телеведучої Ольги Фреймут.
Грейс Келлі народилася в Америці у сім’ї заможного промисловця. Вихована у дитинстві у релігійному коледжі, вона спочатку працювала фотомоделлю і навчалася в Американській академії драматичного мистецтва. Потім були Бродвей і Голлівуд. Під час зйомок третього фільму зі знаменитим Альфредом Хічкоком красуня Грейс, яку за гру у фільмі «Сільська дівчина» вже нагородили «Оскаром», на французькій Рив’єрі познайомилася з князем Монако і згодом вийшла за нього заміж. Це не була перша любов 27-річної акторки. Після народження трьох дітей княжа пара згодом, по суті, розпалася, зберігаючи офіційний шлюб. Не стало 52-річної княжни Монако після жахливої автокатастрофи.
Події фільму «Принцеса Монако» — лише маленький клаптик інтерпретації життя Келлі та Реньє ІІІ у період, коли Хічкок після перерви в акторській діяльності пропонує Грейс роль у новому фільмі, а сусідня Франція хоче встановити контроль над маленьким князівством. Кінострічка дуже відрізняється від реальної історії — такою була реакція дітей княжої родини, серед яких і нинішній князь Монако Альбер ІІ.
Від фільму лишається двояке враження. До гри акторів (Ніколь Кідман, Тім Рот, Роджер-Ештон Гріффітс) — жодних претензій. Психологічні сцени, красиві краєвиди. Озвучені правильні месиджі: треба вміти вибрати головну роль у житті і зіграти її бездоганно, заради майбутнього дітей жінці можна багато чим пожертвувати, головне — любов, сім’я і країна. Але при перегляді не полишає відчуття наївної казки. До речі, у Києві глядацький зал на допрем’єрному показі відреагував сміхом, коли князь Монако з приводу зазіхань Франції каже: «А ми навіть не у складі ООН — нема до кого звернутися по допомогу».
Режисером «Принцеси Монако» є Олів’є Даан, який прославився біографічним фільмом про Едіт Піаф «Життя у рожевому кольорі» (2007). Критики відзначають, що це був виняток у творчості режисера. «Принцеса Монако» — приклад для правила. Глядач бачить, що багаті теж плачуть, а сім’ю і країну, врешті-решт, рятує примирення (в одній спальні) між княжим подружжям. Чари прекрасної принцеси перемагають навіть злі задуми щодо маленького князівства президента Франції де Голля (Андре Пенверн).