НАТОмiсть є проблема

04.06.2014
НАТОмiсть є проблема

Андерс Фог Расмуссен.

Учора в пообідні години у Брюсселі розпочався дводенний саміт міністрів оборони країн-членів НАТО, на якому вони обговорять, які наслідки для безпеки у світі матимуть дії Росії щодо України, повідомляє Бі-Бі-Сі. Під час розмов у Брюсселі також iтиметься про те, як НАТО слід реагувати на ці дії. Після того, як у березні Росія анексувала Крим, відносини між НАТО і Москвою стрімко погіршилися. У понеділок посол Росії при Альянсі Олександр Грушко пригрозив, що Росія може відмовитися від договору про довготривалу співпрацю з НАТО. Високопосадовець iз НАТО розповів інформагенції «Франс пресс», що міністри оборони приймуть «фундаментальні рішення» щодо Росії, які у вересні представлять лідерам Альянсу на саміті у Великій Британії.

Як повідомляють офіційні особи, у понеділок відбувся «чесний обмін думками» з російським послом при НАТО Олександром Грушком. Країни-члени НАТО «підтвердили свою дуже стійку та ясну позицію щодо незаконної та нелегітимної анексії Криму», повідомила речниця Альянсу Оана Лунгеску. «Вони дали чітко зрозуміти, що не визнають її, позитивно оцінили вибори в Україні й закликали Росію конструктивно налагоджувати стосунки з новообраним Президентом», — сказала Лунгеску. НАТО також закликає Росію «поважати міжнародні зобов’язання, припинити потік озброєння через кордон, зупинити підтримку озброєних сепаратистів в Україні», — додала вона.

Пізніше Грушко розповів «Інтерфаксу», що Москва може відкликати Основоположний акт — договір про співпрацю з НАТО і «вжити заходів військового характеру», якщо в східній та центральній Європі відбудеться масштабне розгортання військ Альянсу. «Почекаємо і подивимося, що вирішать міністри», — сказав він. Він також застеріг, що намагання НАТО розширити присутність на сході Європи може «відкинути Європу в дні холодної війни та гонки озброєнь». Міністри НАТО також говоритимуть у Брюсселі про закінчення бойової місії в Афганістані та плани США тренувати і консультувати афганські збройні сили після 2014 року.

Погрози «господіна» Грушка, схоже, не справили особливого враження на керівництво Альянсу. Вчора, у день початку саміту, на шпальтах німецької газети «Ді Вельт» з’явився заклик Генсека НАТО Андерса Фога Расмуссена до членів Альянсу збільшити витрати на оборону у зв’язку з ескалацією кризи в Україні та зростаючою агресивністю Росії. «Наша обороноздатність буде дієвою лише у тому випадку, коли ми матимемо у своєму розпорядженні відповідні бойові засоби», — заявив Генсек НАТО. І нагадав, що впродовж п’яти останніх років Росія збільшувала свій військовий бюджет на 10 відсотків щороку. І це в той час, коли деякі країни-члени НАТО зменшили свої витрати на оборону на 40 відсотків. «Ді Вельт» звертає увагу на те, що минулого року Нiмеччина призначила на оборону лише 1,34 відсотка свого ВВП, хоча НАТО рекомендує два відсотки. І за цим показником опинилася на 14-му місці серед 28 країн НАТО. «Я розумію, що тенденцію до зменшення витрат на оборону важко розвернути у зворотному напрямку. Однак наша безпека є фундаментом нашого добробуту та нашого стилю життя. Щоб втриматися, ми повинні інвестувати в оборону, оскільки анексія Криму та дестабілізуючі дії Росії на сході України створили нову ситуацію у галузі безпеки», — підсумував Генсек НАТО.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>