Час на дитинство

«Вустами дитини говорить істина»

А тим часом у Києві вже завершився «Чілдрен кінофест», який проходив із 28 травня і мав на меті познайомити дітей з якісним європейським артхаузним кіно. Конкурсна програма фестивалю включала сім фільмів, за які глядачі після кожного сеансу віддавали свої голоси. Зі спокійною совістю можна сказати, що переміг найкращий фільм. Адже дітей, на відміну від професійного журі, не підкупиш. Їхніми вустами, як відомо, говорить істина.

«Враховуючи, що в різні дні приходила неоднакова кількість людей — ми вирахували середнє арифметичне з усіх оцінок кожного фільму, а потім, порівнявши їх, визначили переможця», — розказав «УМ» директор компанії «Артхауз Трафік» Денис Іванов.

Переможцем став французький фільм Ніколя Ваньє «Белль і Себастьян», отримавши 4,85 iз 5 можливих балів. Практично всі фільми отримали високі оцінки, відрив фільму-переможця становить усього п’ять сотих. Друге місце з оцінкою 4,8 зайняла кінострічка Мартіна Міє-Ренара «Мої африканські пригоди», третє — поділили між собою англійський фільм «Повір» та український «Трубач».

Фестиваль відвідало багато зіркових глядачів. «УМ» розпитала, чим дитяче кіно їх так привабило? Засновниця і керівник «Культурного проекту», власниця магазину дитячої книги «Цукровий Когутик» Наталія Жеваго із дівчатами-трiйнятами не пропустила майже жодного фільму. «Дуже добре, що відбуваються такі заходи для дітей. Зараз в Україні з тих дитячих фільмів, які показують, більшість — анімація, але цього ж, ви розумієте, не достатньо. До того ж проблема в тому, що фільми для дітей доходять до нас найчастіше лише у російськомовному перекладі. Тому ми ходили майже на всі фільми фестивалю. Відмінну оцінку поставили фільму «Белль і Себастьян», він дуже нам сподобався», — розповіла Наталія Жеваго.

І справді, всі фільми на «Чілдрен кінофест» були дубльовані українською мовою. Як розповів «УМ» програмний директор «Артхаус Трафік» Iлля Дядик, підтримка фонду «Розвиток України» полягала у тому, що він виділив гроші на дубляж. «Діти б не змогли читати субтитри. Ми зробили вільний вхід для діток до семи років. Для них потрібна жива українська мова», — пояснив Ілля.

За його словами, «доросле кіно діти дивитися ще не можуть, а тому їм нічого не залишається, як дивитися голлівудську анімацію. Нам захотілося, щоб діти мали можливість знайомитися із якісним кінематографом, який родом не лише з Голлівуду».

«Чим більше я дізнаюся про людей, тим більше люблю собак»

У фільмі Ніколя Ваньє «Белль і Себастьян» йдеться про те, чому діти так люблять собак. Круглий сирота Себастьян із маленького гірського селища у Франції здружився з бродячим здивачілим собакою Белль. Усі дорослі називають чотилапого друга хлопчика Звірюкою і хочуть його спіймати. Але Себастьян не вірить у злу природу тварини. Одного дня мисливці підстрелюють Звірюку. Хлопчик рятує свого друга, а згодом собака рятує всіх тих, хто раніше не вірив у її відданість.

Ніколя Ваньє у фільмі «Белль і Себастьян» розповідає не лише про дружбу і довіру людини і собаки, а й про те, як жилося в часи Другої світової війни на окупованій території. Німці готові були заарештувати французів за найменшу провину. Але один лейтенант, який вимагав у селян платити фашистам непосильну данину хлібом, вийшов за рамки стереотипів. Ціною власного життя він врятував групу євреїв-біженців, яких переслідували його ж солдати. Тож у будь-який час залишається місце для людяності. Та якщо вже розчарувався у людях, тоді треба стати кращим другом із собакою, і любов до дорослих повернеться.

Фільм режисера з Данії Мартіна Міє-Ренара «Мої африканські пригоди» розповідає про потребу дітей піклуватися про тварин. Кінострічка показує не лише світ жирафів, слонів і левів, а й не менш різноманітний світ людських стосунків. Родина Берг у складі дядька та його п’ятьох племінників, вирушає до Африки допомагати зникаючим видам тварин. Випадково там же опиняється і сім’я сусідів Бергів, якій діти встигли ще вдома добре «насолити». Врешті на лоні дикої природи перемагає мир і дружба, зав’язуються любовні інтриги між підлітками, а потім і дорослими. У картині також непогано розрекламували фізику. Бо якби один із хлопчиків добре не вчився у школі і не знав законів фізики, вся сім’я могла б на машині звалитися у прірву.

Віра врятує світ і здійснить дитячі мрії

Український режисер Анатолій Матешко після славнозвісного серіалу «День народження Буржуя» взявся за дитячий мюзикл «Трубач». Події картини розгортаються у школі мистецтв, де поруч з оркестром, танцями і малюванням почесне місце посідають гроші спонсора. Дивлячись на трубу в магазині, хлопчик Микола Шевченко промовляє: «Ось вона, мрія». Він уже немаленький, і розуміє, що світом керує «бабло». Але коли є віра, що одного дня ти станеш найкращим трубачем на міському конкурсі, є мрія підкорити серце найкрасивішої дівчинки з оркестру, і при тому є сміливість йти до своєї мети, тоді навіть всесвітньо відомий музикант приїде у рідне місто, щоб допомогти здійсненню всіх бажань простого трубача Коляна.

Стрічка «Повір» Девіда Шайнманна з Британії теж наголошує, що головне — це віра в свою мрію. «Якщо віритимеш — заб’єш у ворота навіть із заплющеними очима», — так говорить Мет, колишній тренер «Манчестер Юнайтед» маленькому футболістові. Життя на британських островах майже не відрізняється від нашого: у дітей так само виникають проблем із дорослими, вони крадуть і тікають iз дому. Дорослі приховують у серці незагоєні рани. Але головне, що вони вірять. Чи допоможе віра тренеру Басбі відпустити давній біль, та чи зможе він вселити справжню віру у ватагу хлоп’ят — цьому і присвячено 94 хвилини кінопоказу фільму «Повір».

У фільмі «Ноно — хлопчик детектив» Вінсента Баля 13-річний хлопчик, який мріє бути, як і батько, найкращим детективом у світі, проводить власне розслідування. Ноно дізнається, якою була його покійна мама Зохара, а також знайомиться зі своїм дідусем, найспритнішим у світі злодієм, та бабусею, відомою співачкою.

Німецький фільм Герміна Хунтгебурта за однойменною книгою Марка Твена розповідає про пригоди бешкетника Гекльберрі. Режисер переклав шкільну класику сучасною мовою і ще раз нагадав, що люди народженні бути вільними, і для дружби колір шкіри і рахунок у банку не мають значення.

Анімаційна стрічка «За далекими морями» Есбена Тофт-Якобсена дає усвідомити, що бажання дитини не можуть цінуватися вище за життя і спокій інших, що у життя є свої закони, які не варто порушувати. До речі, мультфільм у форматі 3D про маленьке зайченя, яке разом із мамою врятує цілу країну, незабаром вийде у широкий прокат.